Українські письменники закликають повернути Росії її історичну назву – "Московія"

Українські письменники звернулися до президента України Володимира Зеленського із закликом офіційно повернути Росії її історичну назву – "Московія".

 Про це повідомляє "Главком".

У своєму зверненні автори наголошують, що Росія привласнила значну частину української історії та культурної спадщини.

"Разом з украденою в нас давньою назвою, сусідня країна присвоїла собі й шмат нашої історії, яка сягає своїм корінням у древні цивілізації, нащадками яких є ми, українці, а не вони, вихідці андрофагів. Украдені ними наша назва з нашими цивілізаційними досягненнями, закарбованими в історії, потрібні їм для маскування перед світом свого справжнього обличчя та справжнього єства", - йдеться у зверненні.

Відомі українські письменники, серед яких Василь Шкляр, Любов Відута, Олекса Бик, Лариса Ніцой, Роман Коваль вважають, що повернення справжньої назви допоможе не лише відновити історичну справедливість, а й сприятиме усвідомленню поневоленими народами імперії їхньої ідентичності:

"Світ має бачити приклад не лише героїчної боротьби українців за свою державність, суверенітет, територіальну цілісність, а й утвердження історичної справедливости – поставити Московію на її справжнє історичне місце колишнього улусу Золотої Орди. Поверненням імперії зла історичної назви "Московія", українці дають шанс поневоленим та асимільованим імперією народам на усвідомлення ними своєї ідентичности й окремішности від імперського зла, під гнітом якого вони опинилися".

 

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.