Українські письменники закликають повернути Росії її історичну назву – "Московія"

Українські письменники звернулися до президента України Володимира Зеленського із закликом офіційно повернути Росії її історичну назву – "Московія".

 Про це повідомляє "Главком".

У своєму зверненні автори наголошують, що Росія привласнила значну частину української історії та культурної спадщини.

"Разом з украденою в нас давньою назвою, сусідня країна присвоїла собі й шмат нашої історії, яка сягає своїм корінням у древні цивілізації, нащадками яких є ми, українці, а не вони, вихідці андрофагів. Украдені ними наша назва з нашими цивілізаційними досягненнями, закарбованими в історії, потрібні їм для маскування перед світом свого справжнього обличчя та справжнього єства", - йдеться у зверненні.

Відомі українські письменники, серед яких Василь Шкляр, Любов Відута, Олекса Бик, Лариса Ніцой, Роман Коваль вважають, що повернення справжньої назви допоможе не лише відновити історичну справедливість, а й сприятиме усвідомленню поневоленими народами імперії їхньої ідентичності:

"Світ має бачити приклад не лише героїчної боротьби українців за свою державність, суверенітет, територіальну цілісність, а й утвердження історичної справедливости – поставити Московію на її справжнє історичне місце колишнього улусу Золотої Орди. Поверненням імперії зла історичної назви "Московія", українці дають шанс поневоленим та асимільованим імперією народам на усвідомлення ними своєї ідентичности й окремішности від імперського зла, під гнітом якого вони опинилися".

 

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.