У Луцьку презентували зібрання творів Олени Пчілки у 12-ти томах

До 175-річчя від дня народження Олени Пчілки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки презентували зібрання творів письменниці у 12-ти томах.

Про це повідомив Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Понад 80% матеріалу в 12-томнику — це твори, які або ніколи не друкувалися, або друкувалися один чи два рази за життя авторки. Унікальну спадщину збирали у бібліотеках, архівах, музеях України та за її межами. У 12-томнику зібрали великий літературний доробок поезії, прози, драматургії, літературної критики, публіцистики, фольклористики, етнографії, художніх перекладів, а також мемуаристики й епістолярію.

Роботу над проєктом почали у грудні 2022 року, до нього долучилися 15 викладачів із різних кафедр факультету філології та журналістики, а також декілька їхніх колег з інших установ. Співпрацювали з архівами України, Болгарії, Чехії. 

"Пошук автографів і першодруків тривав фактично до самого моменту завершення проєкту. Уже коли томи майже були готові, ми все одно продовжували додавати до них знайдені тексти. Цілком можливо, що якісь матеріали ми досі не знайшли або якісь матеріали остаточно і безнадійно утрачені", — зазначив професор кафедри української мови та лінгводидактики університету Юрій Громик.

У виданні збережено мову Олени Пчілки, зокрема її фонетику і лексику, а також особливості тодішнього українського літературно-мовного стандарту.

Видали книги коштом університету. Надрукували 12-томник у житомирській друкарні "Бук Друк".

До слова, у 2020 році філологи ВНУ підготували повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.

 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".