У Луцьку презентували зібрання творів Олени Пчілки у 12-ти томах

До 175-річчя від дня народження Олени Пчілки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки презентували зібрання творів письменниці у 12-ти томах.

Про це повідомив Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Понад 80% матеріалу в 12-томнику — це твори, які або ніколи не друкувалися, або друкувалися один чи два рази за життя авторки. Унікальну спадщину збирали у бібліотеках, архівах, музеях України та за її межами. У 12-томнику зібрали великий літературний доробок поезії, прози, драматургії, літературної критики, публіцистики, фольклористики, етнографії, художніх перекладів, а також мемуаристики й епістолярію.

Роботу над проєктом почали у грудні 2022 року, до нього долучилися 15 викладачів із різних кафедр факультету філології та журналістики, а також декілька їхніх колег з інших установ. Співпрацювали з архівами України, Болгарії, Чехії. 

"Пошук автографів і першодруків тривав фактично до самого моменту завершення проєкту. Уже коли томи майже були готові, ми все одно продовжували додавати до них знайдені тексти. Цілком можливо, що якісь матеріали ми досі не знайшли або якісь матеріали остаточно і безнадійно утрачені", — зазначив професор кафедри української мови та лінгводидактики університету Юрій Громик.

У виданні збережено мову Олени Пчілки, зокрема її фонетику і лексику, а також особливості тодішнього українського літературно-мовного стандарту.

Видали книги коштом університету. Надрукували 12-томник у житомирській друкарні "Бук Друк".

До слова, у 2020 році філологи ВНУ підготували повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.

 

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".