Пулітцерівську премію 2025 року завоювала книга про радянських дисидентів

У Колумбійському університеті США оголосили лауреатів Пулітцерівської премії 2025 року.

Про це повідомили на сайті Пулітцерівської премії. 

Одним із лауреатів Пулітцерівської премії 2025 року став американський історик Бенджамін Натанс за книгу "За успіх нашої безнадійної справи" про радянських дисидентів.

Бенджамін Натанс — доцент престижного Пенсильванського університету. Його книга вийшла 2024 року у видавництві Princeton University Press. Науковець написав її на основі щоденників, мемуарів, особистих листів та інтервʼю дисидентів. Також він використав протоколи допитів КДБ. 

З українських дисидентів у книзі згадуються, зокрема, В'ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Петро Григоренко, Мирослав Маринович, Микола Руденко, Леонід Плющ, Валентин Мороз.

Ознайомитися з повним списком переможців можна на офіційному сайті премії.

Пулітцерівська премія – нагорода в галузі літератури, журналістики, музики й театру в США, яку заснував видавець Джозеф Пулітцер. З 1917 року премію вручаєють щорічно в перший понеділок травня опікунами Колумбійського університету в Нью-Йорку. 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.