АНОНС: Лекція-дискусія Олександра Скрипника "На прицілі імперії: радянські атентати проти лідерів українського визвольного руху в ХХ ст."

20 червня Музей війни запрошує на відкриту лекцію-дискусію дослідника історії спецслужб Олександра Скрипника на тему: "На прицілі імперії: радянські атентати проти лідерів українського визвольного руху в ХХ ст."

Захід присвячено політичним убивствам Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери та інших діячів, яких радянські спецслужби намагалися знищити за їхню боротьбу за незалежність України.

Імперська практика ліквідації незгодних – це справа не лише минулого. Війна проти української ідентичності, мови, історії та лідерів триває і в наші дні – хоча і в нових формах. Саме тому ми акцентуємо увагу на темі атентатів, тобто убивств із політичних мотивів проти провідників українського визвольного руху: щоб зрозуміти логіку ворога, способи дії та витоки цієї політики.

Гостем події стане журналіст, письменник і дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник — автор книг про операції радянських органів безпеки проти українських діячів. Серед його наукового доробку такі праці як "Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки", "Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень", "Розстріляний на Донбасі "за ізмєну росії" та інші.

Учасники на підставі розсекречених документів з архіву Служба зовнішньої розвідки України зможуть дізнатися про логіку та методи діяльності радянських спецслужб - від перших ліквідацій діячів "уенерівської" еміграції до акцій НКВС і КДБ у міжвоєнний період, під час війни та в післявоєнний період, зокрема й стосовно Андрія Мельника, Миколи Капустянського, Ярослава Стецька та інших.

Коли: 20 червня о 15:00 

Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.