АНОНС: Лекція-дискусія Олександра Скрипника "На прицілі імперії: радянські атентати проти лідерів українського визвольного руху в ХХ ст."

20 червня Музей війни запрошує на відкриту лекцію-дискусію дослідника історії спецслужб Олександра Скрипника на тему: "На прицілі імперії: радянські атентати проти лідерів українського визвольного руху в ХХ ст."

Захід присвячено політичним убивствам Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери та інших діячів, яких радянські спецслужби намагалися знищити за їхню боротьбу за незалежність України.

Імперська практика ліквідації незгодних – це справа не лише минулого. Війна проти української ідентичності, мови, історії та лідерів триває і в наші дні – хоча і в нових формах. Саме тому ми акцентуємо увагу на темі атентатів, тобто убивств із політичних мотивів проти провідників українського визвольного руху: щоб зрозуміти логіку ворога, способи дії та витоки цієї політики.

Гостем події стане журналіст, письменник і дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник — автор книг про операції радянських органів безпеки проти українських діячів. Серед його наукового доробку такі праці як "Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки", "Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень", "Розстріляний на Донбасі "за ізмєну росії" та інші.

Учасники на підставі розсекречених документів з архіву Служба зовнішньої розвідки України зможуть дізнатися про логіку та методи діяльності радянських спецслужб - від перших ліквідацій діячів "уенерівської" еміграції до акцій НКВС і КДБ у міжвоєнний період, під час війни та в післявоєнний період, зокрема й стосовно Андрія Мельника, Миколи Капустянського, Ярослава Стецька та інших.

Коли: 20 червня о 15:00 

Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний.

 

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.