АНОНС: Лекція-дискусія Олександра Скрипника "На прицілі імперії: радянські атентати проти лідерів українського визвольного руху в ХХ ст."

20 червня Музей війни запрошує на відкриту лекцію-дискусію дослідника історії спецслужб Олександра Скрипника на тему: "На прицілі імперії: радянські атентати проти лідерів українського визвольного руху в ХХ ст."

Захід присвячено політичним убивствам Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери та інших діячів, яких радянські спецслужби намагалися знищити за їхню боротьбу за незалежність України.

Імперська практика ліквідації незгодних – це справа не лише минулого. Війна проти української ідентичності, мови, історії та лідерів триває і в наші дні – хоча і в нових формах. Саме тому ми акцентуємо увагу на темі атентатів, тобто убивств із політичних мотивів проти провідників українського визвольного руху: щоб зрозуміти логіку ворога, способи дії та витоки цієї політики.

Гостем події стане журналіст, письменник і дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник — автор книг про операції радянських органів безпеки проти українських діячів. Серед його наукового доробку такі праці як "Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки", "Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень", "Розстріляний на Донбасі "за ізмєну росії" та інші.

Учасники на підставі розсекречених документів з архіву Служба зовнішньої розвідки України зможуть дізнатися про логіку та методи діяльності радянських спецслужб - від перших ліквідацій діячів "уенерівської" еміграції до акцій НКВС і КДБ у міжвоєнний період, під час війни та в післявоєнний період, зокрема й стосовно Андрія Мельника, Миколи Капустянського, Ярослава Стецька та інших.

Коли: 20 червня о 15:00 

Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".