IN MEMORIAM: Відійшов у вічність поет і дисидент Ігор Калинець

На 85 році життя у Львові помер поет, дисидент Ігор Калинець.

Про це повідомила його дочка Дзвенислава Калинець-Мамчур.

"...полетіла до небесної родини душа мого тата! Молимося за Тебе, а Ти там у небесах разом із Мамою молитимешся за Україну, дорогий Таточку...", - написала на своїй сторінці у Фейсбук донька Ігоря Калинця.

Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у Ходорові на Львівщині. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету. Працював у Львівському обласному державному архіві.

У 1972 році за участь в дисидентському русі Ігор Калинець був засуджений на 6 років ув'язнення суворого режиму і 3 роки заслання. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з іншими шістдесятниками – Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Семеном Глузманом. 

Перебував на засланні в Забайкаллі разом із дружиною - поеткою та громадською діячкою Іриною Стасів-Калинець (1940 – 2012).

Калинець був одним із тих, хто допоміг відродити Пласт. На початку 1988 року у редагованому ним із дружиною часописі самвивдаву "Євшан" опублікував текст про Пласт авторства мовознавця доктора Юліана Редька. Це була перша після десятиліть окупації України публікація про Пласт на рідних землях. Влітку того ж року Ігор Калинець протестував проти розгону мирного табору Пласту.

Ігор Калинець ‒ автор 17 збірок поезії, численних прозових творів, публіцистичних статей. Після повернення із заслання видавав дитячі збірки, редагував часописи. Лауреат премії імені Митрополита Андрея Шептицького, премії імені Василя Стуса та Національної премії України імені Тараса Шевченка. 

 
Фото Олександра Хоменко

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.