АНОНС: Презентація книги Натана Щаранського «Не злякаюся зла»

Книгу "Не злякаюся зла" дисидента радянських часів Натана Щаранського, яка вийшла друком майже 40 років тому, вперше видали українською мовою.

"У цій публікації особливий для мене сенс. Україна – місце мого народження, а українська мова – мова мого дитинства", - зізнається автор.

Натан Щаранський народився у 1948 у Донецьку (тоді – Сталіно). У 1960-ті активно співпрацював з Українською Гельсінською спілкою, допомагав українським правозахисникам у перекладах їхніх творів англійською для подальшого видання на Заході.

За свою активну позицію з відстоювання прав євреїв на еміграцію був заарештований КДБ СРСР і звинувачений у шпигунстві на користь США. В ув'язненні відбув 9 років, поки про його обмін на радянських шпигунів у 1986 не домовилися Рональд Рейган і Михайло Горбачов.

Книгу "Не злякаюся зла" Щаранський написав одразу після звільнення в якості своєрідного посібника з боротьби проти радянського тоталітарного режиму. У ній він докладно описує допити, побут у ГУЛАГу, несчисленні дні, проведені у карцерах і камерах, а також ділиться порадами, як ефективно боротися проти режиму.

Презентація відбуватиметься за участі автора одночасно в Єрусалимі та Києві.

Коли: 22 травня 16:00.

Де: НІМЗ "Бабин Яр", Виставковий центр "Жива пам'ять", вул. Юрія Іллєнка, 46А.

Вхід вільний за поередньою реєстрацією.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.