АНОНС: Презентація книги Натана Щаранського «Не злякаюся зла»

Книгу "Не злякаюся зла" дисидента радянських часів Натана Щаранського, яка вийшла друком майже 40 років тому, вперше видали українською мовою.

"У цій публікації особливий для мене сенс. Україна – місце мого народження, а українська мова – мова мого дитинства", - зізнається автор.

Натан Щаранський народився у 1948 у Донецьку (тоді – Сталіно). У 1960-ті активно співпрацював з Українською Гельсінською спілкою, допомагав українським правозахисникам у перекладах їхніх творів англійською для подальшого видання на Заході.

За свою активну позицію з відстоювання прав євреїв на еміграцію був заарештований КДБ СРСР і звинувачений у шпигунстві на користь США. В ув'язненні відбув 9 років, поки про його обмін на радянських шпигунів у 1986 не домовилися Рональд Рейган і Михайло Горбачов.

Книгу "Не злякаюся зла" Щаранський написав одразу після звільнення в якості своєрідного посібника з боротьби проти радянського тоталітарного режиму. У ній він докладно описує допити, побут у ГУЛАГу, несчисленні дні, проведені у карцерах і камерах, а також ділиться порадами, як ефективно боротися проти режиму.

Презентація відбуватиметься за участі автора одночасно в Єрусалимі та Києві.

Коли: 22 травня 16:00.

Де: НІМЗ "Бабин Яр", Виставковий центр "Жива пам'ять", вул. Юрія Іллєнка, 46А.

Вхід вільний за поередньою реєстрацією.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.