АНОНС: Презентація книги Натана Щаранського «Не злякаюся зла»

Книгу "Не злякаюся зла" дисидента радянських часів Натана Щаранського, яка вийшла друком майже 40 років тому, вперше видали українською мовою.

"У цій публікації особливий для мене сенс. Україна – місце мого народження, а українська мова – мова мого дитинства", - зізнається автор.

Натан Щаранський народився у 1948 у Донецьку (тоді – Сталіно). У 1960-ті активно співпрацював з Українською Гельсінською спілкою, допомагав українським правозахисникам у перекладах їхніх творів англійською для подальшого видання на Заході.

За свою активну позицію з відстоювання прав євреїв на еміграцію був заарештований КДБ СРСР і звинувачений у шпигунстві на користь США. В ув'язненні відбув 9 років, поки про його обмін на радянських шпигунів у 1986 не домовилися Рональд Рейган і Михайло Горбачов.

Книгу "Не злякаюся зла" Щаранський написав одразу після звільнення в якості своєрідного посібника з боротьби проти радянського тоталітарного режиму. У ній він докладно описує допити, побут у ГУЛАГу, несчисленні дні, проведені у карцерах і камерах, а також ділиться порадами, як ефективно боротися проти режиму.

Презентація відбуватиметься за участі автора одночасно в Єрусалимі та Києві.

Коли: 22 травня 16:00.

Де: НІМЗ "Бабин Яр", Виставковий центр "Жива пам'ять", вул. Юрія Іллєнка, 46А.

Вхід вільний за поередньою реєстрацією.

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?