Музей Голодомору шукає свідків Голодомору та голоду 1946—1947 років

Команда Національного музею Голодомору-геноциду вирушить в експедицією Україною, щоб записати свідчення очевидців, які пережили Голодомор.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

"Маємо намір записати свідчення останніх очевидців, тих, хто пережив Голодомор, пам'ятає події розкуркулення і колективізації, створення та функціонування колгоспів, селянський побут у тих умовах, а також повоєнний масовий голод 1946—1947 років", - написала на своїй сторінці у Фейсбук очільниця Музею Голодомору Леся Гасиджак.

Якщо ви знаєте таких свідків чи їхніх родичів, незалежно від області, а також якщо ви краєзнавець, музейник, бібліотекар, вчитель чи відповідальний працівник ОТГ, готовий допомогти з логістикою на локальному рівні, напишіть на  електронну пошту музею: memoholodpress@gmail.com або подзвоніть на (044)254-45-12.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.