На Луганщині окупанти знищили хрести на могилах жертв Голодомору

Стало відомо ще про три факти знищення окупантами на території Луганщини хрестів на могилах жертв Голодомору.

Про це пише Національний музей Голодомору-геноциду.

Луганська ОВА повідомила, що у Заайдарівці, Роговому та Айдарі хрести, які були встановлені як свідчення страшної трагедії українського народу, наразі зрізані.

Руйнування пам'ятників, які вшановують пам'ять жертв злочинів комуністичного режиму, – вже звична практика на окупованих територіях. У липні минулого року в Луганську загарбники знищили пам'ятники жертвам Голодомору та жертвам сталінських репресій. Ще раніше російські зайди зруйнували аналогічні меморіальні місця в Маріуполіта на Херсонщині.

"Такі дії є не просто вандалізмом, а свідомою політикою кремлівському режиму. Заперечення Голодомору та зумисне спотворення історії цього періоду взагалі є одним із важливих інструментів інформаційної війни, яку росія веде проти України", – йдеться у повідомленні.

За даними Національної книги пам'яті жертв Голодомору (том Луганська область), у Заайдарівці, Роговому та Айдарі загинуло внаслідок Голодомору щонайменше 460 осіб (і це тільки поіменно встановлені жертви). 

"Гинули діти і люди молодого працездатного віку. Але те, що для нас геноцид і жахлива трагедія, для окупантів лише "нєудобниє момєнти" історії. Бо окупант, радянський він чи російський, завжди залишається окупантом, позбавленим жалю і співчуття. Та росіяни мають знати: можна захопити території і зруйнувати пам'ятники, але не можна стерти пам'ять і знищити правду!" – зазначили у музеї.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".