На Луганщині окупанти знищили хрести на могилах жертв Голодомору

Стало відомо ще про три факти знищення окупантами на території Луганщини хрестів на могилах жертв Голодомору.

Про це пише Національний музей Голодомору-геноциду.

Луганська ОВА повідомила, що у Заайдарівці, Роговому та Айдарі хрести, які були встановлені як свідчення страшної трагедії українського народу, наразі зрізані.

Руйнування пам'ятників, які вшановують пам'ять жертв злочинів комуністичного режиму, – вже звична практика на окупованих територіях. У липні минулого року в Луганську загарбники знищили пам'ятники жертвам Голодомору та жертвам сталінських репресій. Ще раніше російські зайди зруйнували аналогічні меморіальні місця в Маріуполіта на Херсонщині.

"Такі дії є не просто вандалізмом, а свідомою політикою кремлівському режиму. Заперечення Голодомору та зумисне спотворення історії цього періоду взагалі є одним із важливих інструментів інформаційної війни, яку росія веде проти України", – йдеться у повідомленні.

За даними Національної книги пам'яті жертв Голодомору (том Луганська область), у Заайдарівці, Роговому та Айдарі загинуло внаслідок Голодомору щонайменше 460 осіб (і це тільки поіменно встановлені жертви). 

"Гинули діти і люди молодого працездатного віку. Але те, що для нас геноцид і жахлива трагедія, для окупантів лише "нєудобниє момєнти" історії. Бо окупант, радянський він чи російський, завжди залишається окупантом, позбавленим жалю і співчуття. Та росіяни мають знати: можна захопити території і зруйнувати пам'ятники, але не можна стерти пам'ять і знищити правду!" – зазначили у музеї.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".