АНОНС: Всеукраїнський науковий семінар "Міграції в епоху Голодому як інструмент соціальної інженерії"

26 червня у Києві відбудеться Всеукраїнський науковий семінар "Міграції в епоху Голодому як інструмент соціальної інженерії".

Під соціальною інженерію в контексті цього семінару розуміються дії влади, спрямовані на зміну установок, соціальної поведінки та соціальної структури населення. Соціальна інженерія може здійснюватися з використанням різних інструментів – пропаганди, використання науки, культури, засобів масової інформації тощо. Одним з дієвих інструментів є також і міграційна політика.

Міграційні процеси класифікуються за різними ознаками. Міграція населення може бути добровільною, вимушеною, примусовою. Вимушена міграція має своєю причиною створення владою таких умов, коли проживання на своїй території стає неможливим або неприйнятним. Примусова міграція реалізовується шляхом депортації. В своїй основі міграція може мати економічні, політичні, етнічні причини (чинники).

Свідоме вбивство голодом, Голодомор – одна з ланок геноцидних дій совєтської імперської влади в Україні. Використання владою міграцій у різний спосіб (у першій половині 1930-х років – депортація "куркулів", у 1937–1938 рр. – родичів розстріляних "ворогів народу" або "політично неблагодійних елементів", за етнічною ознакою) стало ще одним механізмом цього злочину.

В епоху Голодомору примусові переселення відбувались або у табори, або на заслання за межі України. Одночасно вживались заходи і для заборони міграції українців: людей, які виїздили в пошуках їжі, повертали на місця постійного проживання, чим прирікали їх на смерть. З іншого боку, мали місце спроби завезення в УСРР населення з інших республік Совєтського Союзу. Усі ці дії були спрямовані на зміну соціальної та етнічної структури населення/зміну соціальної поведінки.

У фокусі наукового семінару – міграції в епоху Голодомору як інструмент соціальної інженерії. Дискусія охоплюватиме, однак не обмежуватиметься такими питаннями:

– примусова міграція як інструмент зміни соціальної структури населення: теоретико-методологічний аспект;
– совєтська міграційна політика епохи Голодомору: джерелознавчий, історіографічний аспекти;
– особливості, наслідки вимушеної/примусової міграції з УСРР на початку 1930-х рр.;
– примусові переміщення українського населення напередодні Другої світової війни;
– вплив міграцій епохи Голодомору на соціодемографічні, соціокультурні зміни українського суспільства.

Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітній консорціум Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Коли: 26 червня, 10:00

Підключитися до конференції Zoom можна за посиланнямІдентифікатор конференції: 896 1479 1755. Код доступу: 323879

 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.