АНОНС: Дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання"

21 серпня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання".

У 2025 році головний виклик деколонізації – виконання вже ухвалених рішень. Після хвилі перейменувань і демонтажу символів імперського впливу країна стикається з новими бар'єрами: технічними та бюрократичними зволіканнями, саботажем на місцях, імітацією роботи без реального результату.

Під час дискусії зосередимося на практичних інструментах незворотності змін і перетворення деколонізації на сталу інфраструктурну політику держави. У фокусі обговорення:

  • Які причини гальмують процеси деколонізації в Україні?
  • Стан і вигляд меморіалів, присвячених "Вєлікой Отєчєствєнной войнє": совєтські наративи, аварійність, доречність однотипних скульптур "Невідомому солдату" в публічному просторі.
  • Порівняння перебігу процесів деколонізації на сході та півдні України.
  • Київ, Харків, Одеса: підсумки, виклики та шляхи їх подолання.
  • Цифрова деколонізація і Google Maps.

Мета зустрічі – визначити ефективні механізми публічного контролю, стандартизації, комунікації та створення вертикалі відповідальності, що гарантуватиме сталий результат і захистить політику деколонізації від згортання. 

Спікери:

Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам'яті, історик.

Олег Слабоспицький – громадський активіст, член Наглядової ради Національного українського молодіжного об'єднання (НУМО).

Вадим Поздняков – український громадський активіст, голова громадської організації "Світанок", співзасновник проєктів "Деколонізація.Україна" та "Мова.Харків".

Артем Карташов – голова ГО "Історія.Культура.Демократія", адвокат.

Модераторка: Тетяна Швидченко – історикиня, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін в Зіґмунд Фройд Університет Україна, голова ГО "Експертний корпус".

Коли: 21 серпня о 18:00 

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.