У Празі відкрили виставку оригінальних артефактів "Війна. Зроблено в Росії"

Упродовж трьох місяців у Празі працюватиме виставка 25 унікальних артефактів, що документують систематичні злочини Російської Федерації проти українського народу, починаючи з незаконної анексії Криму та окупації частини Донбасу у 2014 році.

Фундація Пилипа Орлика спільно з Українським інститутом у Празі та Музеєм Другої світової війни (Київ) організували емоційно насичену виставку, що розповідає про геноцидальну війну Росії проти України "Війна. Зроблено в Росії. Артефакти російсько-української війни" ("Valka. Vyrobeno v Rusku. Artefakty rusko-ukrajinské války").

Експозиція демонструє матеріальні свідчення злочинів, які Російська Федерація вчиняє проти українського народу з 2014 року, і особливо з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Виставковий простір — Вербовська галерея, експонати надано Музеєм Другої світової війни у Києві, Фундацією Пилипа Орлика. Виставку доповнено також репродукціями збірки Музею визвольної боротьби України у Празі, який існував у 1925—1945 рр. та світлинами Костянтина та Влади Ліберових.

"Ця виставка — про речі. Звичайні та незвичайні. Зі слідами крові, уламків, обгорілої плоті, води й вогню. Про плитоноску бойової медикині, яка рятувала життя до останнього подиху. Про шолом українського льотчика, знайдений серед уламків збитого гелікоптера. Про ікону, вцілілу після обстрілу дерев'яного храму. Про книжку з історією імперського безумства, що згоріла в пожежі після російського удару. Про дитячу іграшку, залиту кров'ю в операційній, і пляшечку з-під води, скинуту з дрона, яка врятувала дітей під час повені на окупованому лівобережжі Дніпра", — пояснюють співорганізатори.

"Кожен з цих експонатів — це трагедія. Це чиєсь втрачене дитинство, зруйноване майно, загублене життя. І, на жаль, з кожним днем таких експонатів стає все більше. Ми показуємо світові не просто предмети — ми показуємо масштаб злочину, який відбувається прямо зараз, у XXI столітті, в центрі Європи", - зявив голова Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Важливою частиною заходу стала презентація глобальної ініціативи #unrussiaUN, спрямованої на виключення Росії з Організації Об'єднаних Націй. Присутні високі гості не лише підписали петицію про виключення Росії з ООН, а й пообіцяли поширити ініціативу #unrussiaUN серед партнерів по всьому світу.

Виставка працюватиме в Празі протягом наступних трьох місяців і доступна до огляду у Vrtbovska zahrada, Karmelitská 25, 118 00 Malá Strana. Вона є продовженням ювілейних активностей Українського інституту у Празі та Фундації Пилипа Орлика з нагоди 100-річчю одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.

 

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.