Депутат польського сейму назвав нацистським гасло "Слава Україні!"

Депутат польського Сейму Роман Фріц назвав гасло "Слава Україні!" нацистським.

Відповідне відео Роман Фріц поширив на своїй сторінці у Фейсбук.

Депутат Сейму Роман Фріц різко відреагував на те, що одна із депутаток під час дебатів завершила свій виступ словами "Слава Україні!".

"Тут ми мали приклад ганебного поводження - бандерівського і нацистського! У польському Сеймі таких речей ще не було. Це ніби тут хтось би закричав "Sieg Heil!" То ганьба!", - заявив Роман Фріц.

"Цим гаслом віталися студенти Харківського технологічного інституту ще в ХІХ столітті. І тепер це офіційне гасло українського війська, яке захищає мирне життя", - відповів на закиди польського політика український історик і журналіст Олександр Зінченко.

Посол України в Республіці Польща Василь Боднар закликав до виваженості у висловлюваннях, взаємної поваги та утримання від дій, що можуть завдати шкоди взаємній довірі між народами: 

"В Україні законом заборонено використання як нацистської, так і радянської символіки. Спекуляції навколо гасла "Слава Україні!" з намаганням прив'язати його до крайніх нацистських ідеологій є хибними й невиправданими. Вони грають на руку ворожим наративам, спрямованим на розкол демократичної спільноти", - написав Василь Боднар у соцмережах.

Більше про історію гасла "Слава Україні!" читайте у статті Юрія Юзича українською та польською мовами. 

 
Роман Фріц

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".