У Празі відкрили виставку оригінальних артефактів "Війна. Зроблено в Росії"

Упродовж трьох місяців у Празі працюватиме виставка 25 унікальних артефактів, що документують систематичні злочини Російської Федерації проти українського народу, починаючи з незаконної анексії Криму та окупації частини Донбасу у 2014 році.

Фундація Пилипа Орлика спільно з Українським інститутом у Празі та Музеєм Другої світової війни (Київ) організували емоційно насичену виставку, що розповідає про геноцидальну війну Росії проти України "Війна. Зроблено в Росії. Артефакти російсько-української війни" ("Valka. Vyrobeno v Rusku. Artefakty rusko-ukrajinské války").

Експозиція демонструє матеріальні свідчення злочинів, які Російська Федерація вчиняє проти українського народу з 2014 року, і особливо з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Виставковий простір — Вербовська галерея, експонати надано Музеєм Другої світової війни у Києві, Фундацією Пилипа Орлика. Виставку доповнено також репродукціями збірки Музею визвольної боротьби України у Празі, який існував у 1925—1945 рр. та світлинами Костянтина та Влади Ліберових.

"Ця виставка — про речі. Звичайні та незвичайні. Зі слідами крові, уламків, обгорілої плоті, води й вогню. Про плитоноску бойової медикині, яка рятувала життя до останнього подиху. Про шолом українського льотчика, знайдений серед уламків збитого гелікоптера. Про ікону, вцілілу після обстрілу дерев'яного храму. Про книжку з історією імперського безумства, що згоріла в пожежі після російського удару. Про дитячу іграшку, залиту кров'ю в операційній, і пляшечку з-під води, скинуту з дрона, яка врятувала дітей під час повені на окупованому лівобережжі Дніпра", — пояснюють співорганізатори.

"Кожен з цих експонатів — це трагедія. Це чиєсь втрачене дитинство, зруйноване майно, загублене життя. І, на жаль, з кожним днем таких експонатів стає все більше. Ми показуємо світові не просто предмети — ми показуємо масштаб злочину, який відбувається прямо зараз, у XXI столітті, в центрі Європи", - зявив голова Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Важливою частиною заходу стала презентація глобальної ініціативи #unrussiaUN, спрямованої на виключення Росії з Організації Об'єднаних Націй. Присутні високі гості не лише підписали петицію про виключення Росії з ООН, а й пообіцяли поширити ініціативу #unrussiaUN серед партнерів по всьому світу.

Виставка працюватиме в Празі протягом наступних трьох місяців і доступна до огляду у Vrtbovska zahrada, Karmelitská 25, 118 00 Malá Strana. Вона є продовженням ювілейних активностей Українського інституту у Празі та Фундації Пилипа Орлика з нагоди 100-річчю одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.