Державна архівна служба України презентувала унікальні документи до Дня пам'яті трагедії Бабиного Яру

До Дня пам'яті трагедії Бабиного Яру Державна архівна служба України презентувала унікальні документи Національного архівного фонду - списки загиблих у Бабиному Яру по Петрівському району міста Києва.

Про це інформує Державна архівна служба України.

Документ зберігається у Державному архіві Київської області, він знаходиться у фонді № Р-122 Подільський районний комітет Компартії України, м. Київ та віднесений до унікальних за критерієм змісту.

Списки на 57 аркушах містять інформацію про 2083 жертв Голокосту, які проживали у Петрівському (нині Подільському) районі Києва та були розстріляні нацистами у Бабиному Яру – їхні прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, національність, адресу проживання, дату і обставини, за яких людину було забрано.

У вересні 2023 року документальну спадщину "Бабин Яр" було внесено до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО, що свідчить про її визнання як об'єкта, що має всесвітнє значення. Статус надано за результатами подання Державної архівної служби України та Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", до якого увійшли унікальні документи, фотографії та свідчення очевидців подій, що зберігаються в 13 українських архівах.

Ознайомитися з документами можна на вебпорталі Державної архівної служби України у розділі "Унікальні документи Національного архівного фонду".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.