Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" очолила Анна Фурман

Генеральною директоркою Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стала Анна Фурман, яка раніше керувала стратегічними напрямами організаціями.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

"Для мене це велика честь і відповідальність, але водночас — природне продовження шляху, який я обрала шість років тому. Бабин Яр — це простір чесних і важливих сенсів, де памʼять оживає через мистецтво, історії, факти й людську участь. Разом із командою ми будемо дбати про місце та шукати нові способи донесення минулого мовою, зрозумілою сьогодні в умовах війни", — прокоментувала Анна Фурман.

Раніше Анна Фурман працювала операційною директоркою центру та керувала роботою над стратегічними напрямами. Зокрема, вона займалася ініціативою "Імена", у межах якої відновили 29 600 імен убитих у Бабиному Яру, програмою оцифрування архівів і розбудовою міжнародного співробітництва.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.