АНОНС: Відкриття Каменя спотикання на честь Праведника Бабиного Яру Петра Четверикова

23 вересня у Києві відбудеться церемонія відкриття Каменя спотикання на честь Праведника Бабиного Яру Петра Четверикова.

Кожен Камінь спотикання — це маленький знак у просторі міста, але велика історія у спільній пам'яті. Це перше з чотирьох відкриттів цієї осені у межах нового етапу проєкту "Один камінь — одне життя: 80 каменів спотикання для Києва". Протягом вересня-жовтня в столиці встановлять ще три Камені, а також розпочнеться дослідницька робота над шістьма новими біографіями.

"В контексті загальної історії, це не були люди, про яких прийнято казати "відомі". Це звичайні люди, які жили, працювали, вчилися, щойно народилися. Які мали плани на життя. Для своїх рідних і близьких вони були вагомими, значимими. Але ми приділяємо увагу саме таким людям, яких переслідували нацисти просто через факт їхнього народження, через те, що вони намагалися чинити опір окупаційному режиму і тому подібне. Здебільшого ці люди не мають інших форм вшанування, окрім родинної пам'яті. Їхні імена не представлені окремо в якомусь просторі" — Надія Уфімцева, історикиня, консультантка проєкту.

Для команди проєкту є цінним, щоб кожен Камінь спотикання також ставав частиною культурної та комеморативної мапи району, щоб місцеві мешканці знали про його значення і могли розповідати про це іншим. 

Коли: 16:00 – збір команди проєкту та учасників відкриття, 16:15 – початок церемонії

Де: Перед входом до Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей. Адреса: Київ, Берестейський проспект, 25а

Проєкт ініційований Посольством Німеччини у Києві і реалізований УЦВІГ у співпраці з ГО Київський освітній центр "Простір толерантності" та Київською міською державною адміністрацією

Більше про проєкт читайте за посиланням.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.