АНОНС: Розмова з Олексієм Мустафіним "Політика короткої пам'яті. До чого призводить загравання з Москвою"

10 жовтня у Києві відбудеться розмовау Олексія Мустафіна та Віталія Чепиноги про книгу "Пішаки пітьми. Хто виплекав монстра?".

Чому історія знову і знову повторюється? Чому, попри очевидні загрози, у різні часи знаходилися ті, хто погоджувався на союз із Кремлем — навіть ціною власної безпеки та свободи? Під час події говоритимуть про те, чому в різні епохи знаходилися союзники Кремля, як помилки й ілюзії сприяли його зростанню та чому так важливо не допустити повторення цих помилок сьогодні?

Книга "Пішаки пітьми. Хто виплекав монстра?" Олексія Мустафіна — це розвідка про історію російських загарбань від початку XV століття до сьогодення і про те, чому вони взагалі стали можливими. Крок за кроком автор занурюється в минуле, щоб не лише відшукати корені московського експансіонізму, а й зрозуміти, чому протягом історії йому вдавалося знаходити стількох добровільних помічників, союзників та колаборантів.

Докладно розповідаючи, як завдяки помилкам та ілюзіям одних та жадібності й лицемірству інших постало геополітичне чудовисько, що несе зло, війну і руйнування, перетворившись на постійну загрозу для націй, народів і людства. Олексій Мустафін не обмежується переліком подій, а проводить справжнє детективне розслідування, аналізуючи, як і завдяки кому формувався міф про "велику Росію", що став знаряддям великодержавної політики Москви і продовжує отруювати цивілізований світ, викриваючи механізми маніпуляції та культурних трансформацій, які впливають на нас і сьогодні.

Олексій Мустафін — український журналіст, телевізійний менеджер, політик і автор науково-популярних книжок, зокрема з історичної тематики.

Коли: 10 жовтня о 18:30

Де: Книгарня-кав'ярня Старого Лева у Києві (вул. Михайлівська, 18)

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.