У Чикаго відкрили пам’ятник українсько-американським ветеранам

Монумент вшановує військовослужбовців українського походження, які присвятили життя служінню Сполученим Штатам і захисту їхніх цінностей.

Про це повідомила виконавча директорка Фундації Києво-Могилянської академії в Америці Марія Климчак.

У місті Блумінгдейл, неподалік Чикаго, члени Ukrainian American Veterans (UAV) Post 32 ініціювали відкриття пам'ятника на честь своїх побратимів-ветеранів. Місцем для пам'ятника обрали територію біля православної катедри святого Андрія у Блумінгдейлі – відоме меморіальне кладовище, де спочивають герої УПА та визвольних змагань. Тут також розташовані пам'ятники жертвам Голодомору (скульптор Кущ) і Героям Небесної Сотні (скульптор Євген Прокопов).

Автором скульптури став Микола Сідельник – ветеран, який через мистецтво втілив бачення пам'яті про побратимів. В урочистому відкритті взяли участь представники українських громадських, молодіжних і церковних організацій, а також родини ветеранів. Серед почесних гостей був бригадний генерал армії США Леонід Кондратюк, який відзначив вагомий внесок українців у розвиток і безпеку Америки.

"Про історію створення організації українських-американських ветеранів можна розповідати багато. Та найкраще про її значення свідчать самі люди, адже поспілкувавшись із гостем урочистості, бригадним генералом армії США Леонідом Кондратюком, стає зрозуміло, як багато Америці дали українські сини й доньки: мужні, талановиті, нескорені", – зазначила Марія Климчак.

Пам'ятник став не лише знаком пошани, а й нагадуванням про зв'язок поколінь українців, які служили Америці, не забуваючи про свої корені та Україну.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.