В Осло відкривають пам’ятник донці Ярослава Мудрого

Цьогоріч у Норвегії відзначають тисячоліття з дня народження доньки київського князя Єлизавети Ярославни.

Про це повідомляє культурний центр Ukrainske kulturdager i Oslo/Дні української культури в Осло.

Донька Ярослава Мудрого Єлизавета Ярославна була дружиною норвезького короля Гаральда Суворого. За скандинавськими сагами, Гаральд певний час жив при дворі Ярослава в Києві та служив у Варязькій гвардії у Константинополі. У переказах збереглися вірші, які він присвячував своїй нареченій.

Концепція пам'ятника має назву "Вартова золотої обручки" - ця тема взята із саг. Скульптура є гранітним каменем із конічним отвором, заповненим оніксом. Коли сонце спрямоване на Київ (азимут 121,5 °), у прорізі з'являється "золоте кільце" світла.

Авторка проєкту — данська мисткиня Сідсел Бонде, яка перемогла у відкритому міжнародному конкурсі. За умовами відбору, пам'ятник мав органічно вписатися у простір міста, бути не вищим за один метр і виготовленим із матеріалів, стійких до погодніх умов Норвегії.

Точна дата народження доньки Ярослава Мудрого залишається невідомою, але норвезькі дослідники орієнтуються на 1025 рік — приблизний час, коли Єлизавета вийшла заміж за Гаральда Суворого. Її історія нагадує про глибокі зв'язки між Києвом і Північною Європою, які формували спільний культурний простір ще тисячу років тому.

Урочисте відкриття пам'ятника норвезькій королеві Єлизаветі Ярославні з Києва відбудеться 24 жовтня о 14:00 на площі Harald Hardrådes plass в Осло. 

 
Родина Київського Князя Ярослава Мудрого. Фреска ХІ століття
wikipedia.org

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.