АНОНС: Презентація відреставрованих кадрів зі Скоропадським, Петлюрою та Коновальцем

14 грудня у Будинку кіно у Києві відбудеться презентація проєкту "Жива історія України: відреставровані кадри зі Скоропадським, Петлюрою та Коновальцем".

Про це інформує Національна спілка кінематографістів України.

На заході представлять фрагменти відреставрованого фільму "Документи епохи" (1928 року), над відновленням якого працював Іван Канівець. Показ відкриває можливість побачити українську кінохроніку 1917–1920 років у відновленій якості та дослідити маловідомі деталі подій Української революції. "Документи епохи" є наразі єдиним відомим джерелом унікальних кінокадрів із гетьманом Павлом Скоропадським, головою Директорії Симоном Петлюрою та командиром Осадного корпусу Січових Стрільців Євгеном Коновальцем.

Реставрація здійснювалася в межах ширшої роботи над українською кінохронікою початку ХХ століття, яка включає 4К-оцифрування та використання сучасних алгоритмів для покращення зображення. Це допомагає точніше досліджувати події Української революції та ідентифікувати історичних діячів. Завдяки сучасним технологіям, включно зі штучним інтелектом та математичними алгоритмами, історичні кадри вперше відкривають неочевидні деталі.

Презентація "Жива історія України: відреставровані кадри зі Скоропадським, Петлюрою та Коновальцем" — це не просто показ кіно. Це можливість побачити живі обличчя людей, які боролися за українську державність, і почути голос історії, що повертається до нас у високій якості.

Захід є спільною ініціативою автора реставрації та Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України за участі директорки архіву Тетяни Ємельянової.

Коли: 14 грудня, неділя, 16:00

Де: Будинку кіно, Синя зала. Київ, вул. Саксаганського, 6

Вхід вільний.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.