АНОНС: Лекція Віталія Скальського "Павло Скоропадський та Українська Держава подвійної ідентичності"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 29 квітня у Харкові відбудеться лекція історика Віталія Скальського "Павло Скоропадський та Українська Держава подвійної ідентичності".

Павло Скоропадський очолював Українську Державу сім з половиною місяців. За цей час він кардинально змінив внутрішню політику. Нормалізував роботу державного бюрократичного апарату. Ухвалено Державний бюджет без дефіциту. Розроблено проєкт створення армії, сформовано Сердюцьку дивізію, розпочато створення Військової академії. Укладено попередній мирний договір з Росією, розгорнуто мережу дипломатичних установ. Усіх вчителів спрямовано на курси українознавства, відкрито  понад сотню гімназій та два нових з українською мовою викладання, університети, засновано Національний архів, Національну бібліотеку, Національний музей, Український національний театр, Державний драматичний театр… Розроблено плани будівництва метрополітену у Києві та системи електростанцій на Дніпрі.

І водночас Гетьман отримав від опозиції епітети: "безвольний романтик", "сентиментальний дегенерат", "слинявий малоросійсько-руський генерал", "грабіжник", "паразит". За його гетьманування сталися аграрні заворушення у Центральній Україні та глобальний страйк залізничників, що паралізував державу. Преса піддавалась цензурі, політиків судили та ув'язнювали. В Україну приїхали тисячі росіян, що втікали від червоного терору. І не просто приїхали, а дістали високі посади в уряді та місцевій адміністрації. Фактично скасовано результати місцевих виборів 1917 року. Російська мова здобула високий офіційний статус. На території України був присутній військовий іноземний контингент. Врешті, гетьман підписав Федеративну грамоту з Росією. 

Які були мотиви у Павла Скоропадського, ким він був для української державності і які ми можемо винести історичні уроки, розповість Віталій Скальський — український історик, кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр., військовослужбовець бригади "Хартія".

Модеруватиме: Володимир БІРЧАК, історик, сержант бригади "Хартія" 

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ "ЄрміловЦентр", видавництво Vivat

Коли: 29 квітня, вівторок, 17.00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.