АНОНС: Лекція Віталія Скальського "Павло Скоропадський та Українська Держава подвійної ідентичності"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 29 квітня у Харкові відбудеться лекція історика Віталія Скальського "Павло Скоропадський та Українська Держава подвійної ідентичності".

Павло Скоропадський очолював Українську Державу сім з половиною місяців. За цей час він кардинально змінив внутрішню політику. Нормалізував роботу державного бюрократичного апарату. Ухвалено Державний бюджет без дефіциту. Розроблено проєкт створення армії, сформовано Сердюцьку дивізію, розпочато створення Військової академії. Укладено попередній мирний договір з Росією, розгорнуто мережу дипломатичних установ. Усіх вчителів спрямовано на курси українознавства, відкрито  понад сотню гімназій та два нових з українською мовою викладання, університети, засновано Національний архів, Національну бібліотеку, Національний музей, Український національний театр, Державний драматичний театр… Розроблено плани будівництва метрополітену у Києві та системи електростанцій на Дніпрі.

І водночас Гетьман отримав від опозиції епітети: "безвольний романтик", "сентиментальний дегенерат", "слинявий малоросійсько-руський генерал", "грабіжник", "паразит". За його гетьманування сталися аграрні заворушення у Центральній Україні та глобальний страйк залізничників, що паралізував державу. Преса піддавалась цензурі, політиків судили та ув'язнювали. В Україну приїхали тисячі росіян, що втікали від червоного терору. І не просто приїхали, а дістали високі посади в уряді та місцевій адміністрації. Фактично скасовано результати місцевих виборів 1917 року. Російська мова здобула високий офіційний статус. На території України був присутній військовий іноземний контингент. Врешті, гетьман підписав Федеративну грамоту з Росією. 

Які були мотиви у Павла Скоропадського, ким він був для української державності і які ми можемо винести історичні уроки, розповість Віталій Скальський — український історик, кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр., військовослужбовець бригади "Хартія".

Модеруватиме: Володимир БІРЧАК, історик, сержант бригади "Хартія" 

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ "ЄрміловЦентр", видавництво Vivat

Коли: 29 квітня, вівторок, 17.00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.