У Києві відкрили меморіальну дошку Єжи Ґєдройцю

У Києві відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Єжи Ґєдройцю, амбасадору польсько-українського діалогу.

Про це повідомив Польський Інститут у Києві.

Дошку створив і встановив на розі вулиць Великої Васильківської та Єжи Ґєдройця (колишня Тверська, перейменована у 2018 році) художник Іван Григор'єв.

У церемонії урочистого відкриття меморіальної дошки взяли участь:

Пьотр Лукасєвіч, тимчасово повірений у справах Польщі в Україні;

Ярослав Ґодун, директор Польського інституту в Києві;

Микола Княжицький, депутат ВРУ, член Української частини Парламентської асамблеї України і Польщі, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Польщею;

Анна Бернхардт, голова Інституту літератури в Парижі;

Іван Григорʼєв, художник і авто меморіальної дошки.

Встановлення дошки ініціювало товариство "Lutchin Initiative" у партнерстві з видавництвом "Дух і Літера" та Інститутом літератури в Парижі за всебічної підтримки Польського інституту в Києві.

Єжи Ґєдройць (1906–2000) — польський політичний діяч, публіцист, видавець, культуролог, українофіл, речник польсько-українського порозуміння. Організатор і редактор багатьох часописів ("Głos fabryczny", "Akademicna kronika" (згодом "Akademicki dzień"), "Bunt Młodych" ( згодом "Polityka"), "Wschód – l'Orient"). Очолював Інститут літератури в Римі. З 1947 року — видавець та головний редактор часопису "Kultura". З 1953 — ініціатор видання "Бібліотеки "Культури"", з 1962 видавав "Історичні зошити". У межах "Бібліотеки" ініціював та уможливив видання антології Юрія Лавріненка "Розстріляне відродження" (1959).

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.