У Києві відкрили меморіальну дошку Єжи Ґєдройцю

У Києві відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Єжи Ґєдройцю, амбасадору польсько-українського діалогу.

Про це повідомив Польський Інститут у Києві.

Дошку створив і встановив на розі вулиць Великої Васильківської та Єжи Ґєдройця (колишня Тверська, перейменована у 2018 році) художник Іван Григор'єв.

У церемонії урочистого відкриття меморіальної дошки взяли участь:

Пьотр Лукасєвіч, тимчасово повірений у справах Польщі в Україні;

Ярослав Ґодун, директор Польського інституту в Києві;

Микола Княжицький, депутат ВРУ, член Української частини Парламентської асамблеї України і Польщі, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Польщею;

Анна Бернхардт, голова Інституту літератури в Парижі;

Іван Григорʼєв, художник і авто меморіальної дошки.

Встановлення дошки ініціювало товариство "Lutchin Initiative" у партнерстві з видавництвом "Дух і Літера" та Інститутом літератури в Парижі за всебічної підтримки Польського інституту в Києві.

Єжи Ґєдройць (1906–2000) — польський політичний діяч, публіцист, видавець, культуролог, українофіл, речник польсько-українського порозуміння. Організатор і редактор багатьох часописів ("Głos fabryczny", "Akademicna kronika" (згодом "Akademicki dzień"), "Bunt Młodych" ( згодом "Polityka"), "Wschód – l'Orient"). Очолював Інститут літератури в Римі. З 1947 року — видавець та головний редактор часопису "Kultura". З 1953 — ініціатор видання "Бібліотеки "Культури"", з 1962 видавав "Історичні зошити". У межах "Бібліотеки" ініціював та уможливив видання антології Юрія Лавріненка "Розстріляне відродження" (1959).

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.