Пезенутували Архів воєнних подій лютого–березня 2022 року "Мапа памʼяті Ірпінської громади"

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення презентували проміжний результат роботи зі збереження свідчень, доказів російської агресії та історій спротиву Ірпінської громади — Архів воєнних подій лютого–березня 2022 року "Мапа памʼяті Ірпінської громади".

Про це інформує Irpin.memory Меморіалізація в Ірпінській громаді.

Сектор меморіалізації Відділу культури Ірпінської міської ради спільно з командою Deep State створили інтерактивну мапу, майданчик для багатоголосся і фіксації досвідів, багатошарова історія оборони та цивільного спротиву. Тут збирають факти, свідчення очевидців, фото- й відеоматеріали, мистецькі рефлексії, інтервʼю та творчі проєкти, що стосуються оборони Київщини у 2022 році.

"Ми прагнемо створити відкритий архів пам'яті, який розповідатиме назагал нашу історію та стане надійною джерельною базою для дослідників, журналістів, освітян та всіх, хто працюватиме з темою війни в майбутньому. Закликаємо мешканців громади, журналістів, локальні медіа, адміністраторів спільнот і всіх, хто має фото, відео чи власні спогади, долучатися до спільного збереження нашої історії. Якщо цього не зробимо ми — це зроблять за нас!", - зазначили автори проєкту.

Платформа не є політичним інструментом. Її мета — зберегти свідчення у всій їхній складності та різноманітті, не надаючи їм оцінки. До Архіву входять записи індивідуальних і колективних інтерв'ю, матеріали з відкритих джерел, соціальних мереж.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.