50 км від лінії фронту — зона обов’язкової евакуації музейних предметів

Кабінет міністрів України підтримав ініційований Міністерство культури України порядок евакуації музейних предметів у період воєнного стану.

Про це повідомила Міністр культури України Тетяна Бережна.

"50 км від лінії фронту — тепер чітка зона обов'язкової евакуації музейних предметів. Це довгоочікуване рішення для захисту культурної спадщини в умовах повномасштабної війни. Це унікальний прецедент у світі для розробки якого, ми проаналізували досвід попередніх років, врахували слабкі місця процедур, провели консультації з громадськістю і сформували нову модель: чітку і менш бюрократичну", - написала Тетяна Бережна в мережі Facebook.

Відтепер евакуація обовʼякова: для територій у межах 50 км від лінії бойового зіткнення; для територій, внесених до Переліку бойових дій; за рішенням обласних військових адміністрацій (ОВА), за погодженням із військовим командуванням.

Водночас, евакуйовані цінності можуть розміщуватися лише на територіях, що знаходяться не менше ніж за 75 км від лінії бойового зіткнення.

"Ми суттєво спростили процедури. Мінкультури ухвалює рішення щодо державних установ. Обласні військові адміністрації щодо комунальних. І керівник закладу отримує право діяти самостійно в разі загрози, без очікування погоджень. Запроваджуємо систему трьох черг евакуації, залежно від цінності", - розповіла віцепремʼєр.

Крім того, ухвалений документ передбачає, що рішення про повернення евакуйованих цінностей має бути ухвалене протягом 12 місяців після завершення воєнного стану, а якщо повернення неможливе, то буде визначено нове безпечне місце зберігання, а установа зберігає право контролювати стан своїх предметів.

 
Статуя Григорія Сковороди у музеї-меморіалі на Харківщині після влучання у будівлю російського снаряду. Сергій Козлов, травень 2022 року

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.