IN MEMORIAM: На війні загинув історик і журналіст Сергій Фісун

Унаслідок удару російського безпілотника у зоні бойових дій загинув історик, журналіст, учасник Революції гідності, офіцер ЗСУ Сергій Фісун.

Про це повідомив побратим воїна Олександр Рудик.

"Вранці 5 лютого, виконуючи завдання за призначенням, загинув наш побратим Фісун Сергій Валерійович, офіцер Десантно-штурмових військ ЗСУ. Клята війна забирає кращих синів і дочок України! Вони віддають своє життя за нас, за Україну! І ми маємо бути достойними їх Жертовності!", – йдеться у дописі.

Сергій Фісун народився у Коломиї. Закінчив історичний факультет Харківського національного університету ім. Каразіна. Працювати журналістом почав у харківській агенції Status Quo, згодом став кореспондентом на місцевому телебаченні, був членом Національної спілки журналістів України.

Під час Революції Гідності після поранення беркутівцями батька, якого всі на Майдані знали за псевдо "Легіонер", зайняв його місце у 28-й сотні Майдану, був фотокором. Після захоплення Криму та початку російської агресії на Сході України пішов добровольцем до 199-го навчального центру Десантно-штурмовий військ ЗСУ.

Після допідготовки в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, отримав перше офіцерське звання "молодший лейтенант". Проходив службу в різних підрозділах ДШВ ЗС України.

Сергій Фісун загинув унаслідок удару безпілотником "Ланцет" на трасі Слов'янськ – Харків. Захиснику було 47 років. 

 
Сергій Фісун

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.