IN MEMORIAM: На війні загинув історик і журналіст Сергій Фісун

Унаслідок удару російського безпілотника у зоні бойових дій загинув історик, журналіст, учасник Революції гідності, офіцер ЗСУ Сергій Фісун.

Про це повідомив побратим воїна Олександр Рудик.

"Вранці 5 лютого, виконуючи завдання за призначенням, загинув наш побратим Фісун Сергій Валерійович, офіцер Десантно-штурмових військ ЗСУ. Клята війна забирає кращих синів і дочок України! Вони віддають своє життя за нас, за Україну! І ми маємо бути достойними їх Жертовності!", – йдеться у дописі.

Сергій Фісун народився у Коломиї. Закінчив історичний факультет Харківського національного університету ім. Каразіна. Працювати журналістом почав у харківській агенції Status Quo, згодом став кореспондентом на місцевому телебаченні, був членом Національної спілки журналістів України.

Під час Революції Гідності після поранення беркутівцями батька, якого всі на Майдані знали за псевдо "Легіонер", зайняв його місце у 28-й сотні Майдану, був фотокором. Після захоплення Криму та початку російської агресії на Сході України пішов добровольцем до 199-го навчального центру Десантно-штурмовий військ ЗСУ.

Після допідготовки в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, отримав перше офіцерське звання "молодший лейтенант". Проходив службу в різних підрозділах ДШВ ЗС України.

Сергій Фісун загинув унаслідок удару безпілотником "Ланцет" на трасі Слов'янськ – Харків. Захиснику було 47 років. 

 
Сергій Фісун

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.