У Холмі створять Музей пам’яті жертв Волинської трагедії

У Холмі планують створити Музей пам’яті жертв Волинської трагедії як філію Музею Війська Польського.

Про це йдеться на сайті Міністерства національної оборони Польщі.

Президент міста Холм разом із міністром національної оборони підписав лист про наміри щодо створення Музею пам'яті жертв Волинської трагедії в Холмі. 

"Музей покликаний не лише вшановувати пам'ять, а й навчати та попереджати, щоб такі трагедії ніколи не повторилися. Ми вже реалізуємо подібні ініціативи, такі як Музей Варшавської битви та Музей битви під Рацлавицями. Це частина нашої політики пам'яті", – сказав віце-прем'єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш.

Музей пам'яті жертв Волинської трагедії в Холмі буде сучасним освітнім та дослідницьким центром, що документуватиме трагічну долю поляків на Східному Кресенті та зусилля солдатів Війська Польського у захисті мирного населення.

Музей перебуватиме у підпорядкуванні Міністерства національної оборони. Завершення робіт заплановане на 2027 рік.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.