У Холмі створять Музей пам’яті жертв Волинської трагедії

У Холмі планують створити Музей пам’яті жертв Волинської трагедії як філію Музею Війська Польського.

Про це йдеться на сайті Міністерства національної оборони Польщі.

Президент міста Холм разом із міністром національної оборони підписав лист про наміри щодо створення Музею пам'яті жертв Волинської трагедії в Холмі. 

"Музей покликаний не лише вшановувати пам'ять, а й навчати та попереджати, щоб такі трагедії ніколи не повторилися. Ми вже реалізуємо подібні ініціативи, такі як Музей Варшавської битви та Музей битви під Рацлавицями. Це частина нашої політики пам'яті", – сказав віце-прем'єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш.

Музей пам'яті жертв Волинської трагедії в Холмі буде сучасним освітнім та дослідницьким центром, що документуватиме трагічну долю поляків на Східному Кресенті та зусилля солдатів Війська Польського у захисті мирного населення.

Музей перебуватиме у підпорядкуванні Міністерства національної оборони. Завершення робіт заплановане на 2027 рік.

 

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.