На Рівненщині під час пошукових робіт на місці поховань жертв Волинської трагедії виявили людські останки

У селі Угли на Рівненщині науковці розпочали пошукові роботи на місці поховань українців та поляків, які загинули під час подій Другої світової війни, та вже виявили перші людські останки.

За даними польського журналіста Пйотра Кашувари під час робіт віднайшли перші людські рештки: "В Углі фахівці знайшли фрагменти людських кісток, найімовірніше, черепи".

Роботи розпочалися 23 березня з вшанування пам'яті загиблих та запалення лампадок. Їх виконує Комунальне підприємство "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті у партнерстві з Поморським медичним університетом у Щецині. Пошукові роботи триватимуть орієнтовно тиждень. 

"Дослідники зосередять свою основну увагу на дослідженні території навколо колишнього протестантського цвинтаря, але це ще не все. Є ще одне місце, яке ми хочемо знайти під час цієї роботи. Це криниця, в яку також скинули жителів села Угли. Ми чекали на це понад 80 років і віримо, що зможемо знайти всіх наших близьких, про яких знаємо, і належно їх поховати", — розповідала голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська кореспонденту RMF FM.

Трагедія в Углах сталася 12 травня 1943 року. Тоді внаслідок збройного нападу загинули як польські, так і українські мешканці села. Точну кількість жертв та обставини подій досі не встановлено, що робить нинішню ексгумацію та ідентифікацію останків критично важливою для встановлення історичної правди. Наразі у селі встановлено дерев'яний хрест із меморіальною дошкою пам'яті давніх мешканців Углів українською та польською мовами.

Роботи виконуються відповідно до дозволу, виданого Міністерством культури України на запит товариства "Польсько-українське примирення". Рішення ґрунтується на домовленостях Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам'яті, а також на домовленостях Президента України Володимира Зеленського і Президента Польщі Кароля Навроцького.  

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.