На Рівненщині під час пошукових робіт на місці поховань жертв Волинської трагедії виявили людські останки

У селі Угли на Рівненщині науковці розпочали пошукові роботи на місці поховань українців та поляків, які загинули під час подій Другої світової війни, та вже виявили перші людські останки.

За даними польського журналіста Пйотра Кашувари під час робіт віднайшли перші людські рештки: "В Углі фахівці знайшли фрагменти людських кісток, найімовірніше, черепи".

Роботи розпочалися 23 березня з вшанування пам'яті загиблих та запалення лампадок. Їх виконує Комунальне підприємство "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті у партнерстві з Поморським медичним університетом у Щецині. Пошукові роботи триватимуть орієнтовно тиждень. 

"Дослідники зосередять свою основну увагу на дослідженні території навколо колишнього протестантського цвинтаря, але це ще не все. Є ще одне місце, яке ми хочемо знайти під час цієї роботи. Це криниця, в яку також скинули жителів села Угли. Ми чекали на це понад 80 років і віримо, що зможемо знайти всіх наших близьких, про яких знаємо, і належно їх поховати", — розповідала голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська кореспонденту RMF FM.

Трагедія в Углах сталася 12 травня 1943 року. Тоді внаслідок збройного нападу загинули як польські, так і українські мешканці села. Точну кількість жертв та обставини подій досі не встановлено, що робить нинішню ексгумацію та ідентифікацію останків критично важливою для встановлення історичної правди. Наразі у селі встановлено дерев'яний хрест із меморіальною дошкою пам'яті давніх мешканців Углів українською та польською мовами.

Роботи виконуються відповідно до дозволу, виданого Міністерством культури України на запит товариства "Польсько-українське примирення". Рішення ґрунтується на домовленостях Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам'яті, а також на домовленостях Президента України Володимира Зеленського і Президента Польщі Кароля Навроцького.  

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.