Козацьку садибу XVIII столітя на Чернігівщині передали в оренду ГО Акіма Галімова

"Садибу Покорщина" у Козельці на Чернігівщині передали в оренду ГО Акіма Галімова "Реальна історія" на 49 років.

Про це повідомив журналіст Акім Галімов.

Чернігівська обласна рада ухвалила рішення про передачу в оренду комплекс пам'яток архітектури національного значення "Садибу Покорщина", що знаходиться в Козельці, "Фонду збереження національної спадщини "Реальна історія"" керівником і засновником якої є журналіст Акім Галімов. Це зробили задля порятунку та відновлення унікальної архітектури. Вартість оренди становить одну гривню за рік. 

"Це велика перемога і насправді шанс для цієї пам'ятки. 35 років незалежності — Покорщина перебувала у цікавій і водночас прикрій ситуації. З одного боку унікальна пам'ятка, статус національного значення під захистом суворого закону, держави, власність громади області, і водночас… повна руїна. Тому що по факту статуси і все решта не мають жодного значення, якщо у пам'ятки немає конкретного господаря. Це факт. Саме безгосподарність — це сумна реальність, з якою стикаються сотні пам'яток по всій країні.Ставши повноцінними господарями, ми зможемо системно працювати над відновленням маєтку, і це розширить наші можливості", - написаву на своїй сорінці у Фейсбук Акім Галімов.

Акім Галімов є автором медіапроєкту "Реальна історія", діяльність якого спрямована на дослідження, популяризацію та збереження української історичної та культурної спадщини. Його громадська організація вже більше двох років опікується "Садибою Покорщиною". Завдяки зібраним донатам у розмірі понад три мільйони гривень, грантам від Європейського Союзу та підтримці Українського культурного фонду команда провела першочергові протиаварійні роботи, що врятувало садибу від руйнування, а також розробила комплексну програму відновлення.

"Наступним етапом буде повноцінна реставрація. Покорщина пройде весь процес ревіталізації та із занедбаної споруди перетвориться у Центр живої спадщини — постійно діючий культурний простір із музеєм історії життя козацької старшини. Чому ми це робимо? Особисто мені спадщина дає відчуття, що ми — не випадкові люди на шматку землі, а спільнота з глибокою історією, традиціями, культурою. В ці важкі часи та й загалом це дає опору", - зазначив Галімов.

"Садиба Покорщина" — найдавніший із збережених донині садибних комплексів Лівобережної України. Садиба збудована в середині XVIII століття на невисокій терасі правого берега річки Остер. Належала родині Віри Григорівни Дараган, сестрі графів Олексія і Кирила Розумовських, та її чоловікові Юхиму Дарагану, київському полковнику. Архітектурний комплекс садиби Дараганів у Покорщині є пам'яткою архітектури національного значення.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.