АНОНС: Презентація книжки "Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя"

24 липня у Гостомелі відбудеться презентація книжки журналістки та радіоведучої Ксенії Дворнікової "Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя".

До книжки увійшла 21 історія жителів Гостомеля та околиць, військовослужбовців, які захищали населений пункт, рятувальників, що евакуйовували людей із зони бойових дій. Замість традиційної післямови авторка подає 22-ге інтерв'ю про воєнні злочини у Гостомелі зі слідчою управління Нацполіції Київщини.

"Ця книжка не про війну як хронологію подій. Це історії людей, які опинилися у центрі боїв за Гостомель, за Київ, у російській окупації у перші дні повномасштабного вторгнення. Я хотіла, щоб їхні голоси залишилися не лише в пам'яті, а й на папері", — говорить Ксенія Дворнікова.

Під час презентації в одному просторі зустрінуться авторка та герої книжки, які розкажуть свої історії наживо. Для багатьох із них це стане першою публічною розмовою про пережите після виходу видання.

Модеруватиме зустріч Катерина Павленко, начальниця відділу культури, молоді та спорту Гостомельської селищної ради.

Ксенія Дворнікова — журналістка, ведуча Українського радіо, очільниця відділу комунікацій Фундації Пилипа Орлика. У 2022 році у складі команди Національного музею Революції Гідності, після деокупації Гостомеля, допомагала збирати експонати, які свідчать про російську окупацію.

Коли: 24 липня, 16:00

Де: Київська обл., м. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 81-Б (Культурно-оздоровчий комплекс)

Вхід на захід вільний.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.