АНОНС: Презентація книжки "Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя"

24 липня у Гостомелі відбудеться презентація книжки журналістки та радіоведучої Ксенії Дворнікової "Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя".

До книжки увійшла 21 історія жителів Гостомеля та околиць, військовослужбовців, які захищали населений пункт, рятувальників, що евакуйовували людей із зони бойових дій. Замість традиційної післямови авторка подає 22-ге інтерв'ю про воєнні злочини у Гостомелі зі слідчою управління Нацполіції Київщини.

"Ця книжка не про війну як хронологію подій. Це історії людей, які опинилися у центрі боїв за Гостомель, за Київ, у російській окупації у перші дні повномасштабного вторгнення. Я хотіла, щоб їхні голоси залишилися не лише в пам'яті, а й на папері", — говорить Ксенія Дворнікова.

Під час презентації в одному просторі зустрінуться авторка та герої книжки, які розкажуть свої історії наживо. Для багатьох із них це стане першою публічною розмовою про пережите після виходу видання.

Модеруватиме зустріч Катерина Павленко, начальниця відділу культури, молоді та спорту Гостомельської селищної ради.

Ксенія Дворнікова — журналістка, ведуча Українського радіо, очільниця відділу комунікацій Фундації Пилипа Орлика. У 2022 році у складі команди Національного музею Революції Гідності, після деокупації Гостомеля, допомагала збирати експонати, які свідчать про російську окупацію.

Коли: 24 липня, 16:00

Де: Київська обл., м. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 81-Б (Культурно-оздоровчий комплекс)

Вхід на захід вільний.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.