Спецпроект

Табачник заборонив учитися за підручником декана юрфаку університету ім.Шевченка

Там є кілька речей, які викликають острах у будь-якої нормальної людини. Там пишеться про те, що росіяни й українці відрізняються в розумовому, етнічному та генетичному сенсах!"

Міносвіти більше не рекомендує "Історію українського права" Івана Гриценка для вивчення у вузах.

Про це заявив міністр освіти Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер", повідомляє "Українська Правда".

"Його (автора) звуть Іван Гриценко, декан юридичного факультету Національного університету ім. Шевченка - найголовнішого університету країни. Підручник, де він керівник авторського колективу, називається "Історія українського права", - сказав він.

"Так, дійсно, там є кілька речей, які викликають острах у будь-якої нормальної людини. Там пишеться про те, що росіяни й українці відрізняються в розумовому, етнічному та генетичному сенсах", - зазначив Табачник.

"Там також йдеться, що в Росії ніколи не було права і багато чого іншого", - заявив міністр.

Він зазначив, що Міносвіти за допомогою рецензій рекомендувало книгу як навчальний посібник для вищих навчальних закладів.

"Я вважаю, що будь-який автор має право на будь-які погляди. Ми зробили тільки одне-єдине: відкликали з цього підручника гриф "навчальний посібник для вузів", - підкреслив Табачник.

"Я можу тільки шкодувати, що в моєму рідному київському університеті пишуть подібні, абсолютно несусвітні, з точки зору не європейських поглядів, не української правової науки, речі", - сказав міністр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.