Спецпроект

З дна Дніпра підняли бойовий човен запорізьких козаків XVIII сторіччя

Корабель зберігся майже на 80% - завдяки тому, що протягом майже трьох століть був укритий піском і мулом. "Запорізький дуб піднято в Україні вперше, і про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

Гідроархеологи запорізького національного заповідника "Хортиця" у середу підняли з дна Дніпра стародавнє бойове козацьке судно - "запорізький дуб", що пролежало в акваторії заповідника майже три століття.

Як повідомив в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" директор ДП "Південьгідроархеологія" Валерій Нефьодов, 18-метрове козацьке судно типу "дуб" - ветеран російсько-турецької війни 1735-1739 років.

Запорізькі судна на той час були основною силою, яка протистояла турецьким галерам на Чорному морі, повідомляє українська Вікіпедія. Під час цієї ж війни було взято Очаків.

"Стародавній човен виявлено в акваторії острова Хортиця ще в 1999 році. Однак через нестачу коштів підняти його не вдавалося. За цей час унікальна археологічна знахідка, яка зберігалася на 6-метровій глибині в акваторії пляжної зони Хортиці, почала руйнуватися і потребувала термінового підйомі з дна і консервації", - розповів Нефьодов.

Стародавній бойовий корабель зберігся майже на 80% завдяки тому, що протягом майже трьох століть на дні Дніпра був укритий піском і мулом.

В. Нефьодов повідомив, що судно "запорізький дуб" піднято в Україні вперше, і "про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

"Дуб, побудований у XVIII-му столітті, виконаний у кращих традиціях суднобудування запорізьких козаків. Хоча майже весь його корпус зроблений із дуба, човен легкий і маневрений, і вважається прообразом суден сучасної морської піхоти. Завдяки "дубам" козаки успішно воювали з армією Османської імперії в Чорному морі", - розповів він.

Гідроархеолог повідомив, що після консервації козацький корабель надійде до музею стародавнього судноплавства на Хортиці, де вже зберігається кілька старовинних козацьких суден, знайдених за останні 10 років в акваторії давньої козацької верфі на цьому острові.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.