Спецпроект

ICTV не буде показувати увечері Дня пам'яті жертв Голодомору фільм "Мы из будущего-2"

Таке рішення прийняло керівництво телеканалу "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива".

ICTV зняв з показу фільм "Ми з майбутнього-2". Про це повідомили у прес-службі каналу, уточнивши, що таке рішення прийняте "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива", інформує "Телекритика" .

Показ стрічки перенесли на невизначений строк.

ICTV збирався показати фільм 27 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів. У прес-службі пояснили, що мають прокатне посвідчення на скорочену версію фільму, видане Мінкультом 7 жовтня 2010 року.

Нагадаємо, на початку 2010 року ця стрічка не була рекомендована Міністерством культури і туризму до показу на території України як така, що містить епізоди, у яких "простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події".

Автор ТК, політичний аналітик Павло Булгак відзначав, що цей фільм демонструє нові технології антиукраїнської пропаганди.

Про те, чому актори "Ми з майбутнього" відмовилися зніматися у другій частині фільму, читайте у розділі "Дайджест"  

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.