Спецпроект

Янукович знизив статус візиту до Латвії, відмовившись іти в музей радянської окупації

В останній момент візиту до Латвії президент Віктор Янукович відмовився відвідувати один з головних символів латвійців - музей радянської окупації в Ризі.

Про це пише Комсомольская правда в Украине, повідомляє УП.

Візит Януковича до прибалтійської країни планувався як державний - найвищий за статусом і мав тривати два дні.

Однак в останній момент рівень візиту вирішили знизити до офіційного, а програму перебування скоротити - з двох до одного дня.

Як пояснило джерело з латвійської сторони, каменем спотикання між протоколами двох країн став один з пунктів програми, а саме відвідання президентами Музею радянської окупації.

У той же час зазначений музей відвідав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Побачити Музей окупації Латвії можна в рубриці "Екскурсії".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.