Спецпроект

Янукович знизив статус візиту до Латвії, відмовившись іти в музей радянської окупації

В останній момент візиту до Латвії президент Віктор Янукович відмовився відвідувати один з головних символів латвійців - музей радянської окупації в Ризі.

Про це пише Комсомольская правда в Украине, повідомляє УП.

Візит Януковича до прибалтійської країни планувався як державний - найвищий за статусом і мав тривати два дні.

Однак в останній момент рівень візиту вирішили знизити до офіційного, а програму перебування скоротити - з двох до одного дня.

Як пояснило джерело з латвійської сторони, каменем спотикання між протоколами двох країн став один з пунктів програми, а саме відвідання президентами Музею радянської окупації.

У той же час зазначений музей відвідав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Побачити Музей окупації Латвії можна в рубриці "Екскурсії".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.