Судовий процес у Будинку культури. Уривок із книжки Лесі Бондарук "Справа Гончарука"

12 липня 1989-го, за два роки до відновлення незалежности України, радянська влада розстріляла Івана Гончарука, колишнього вояка Української повстанської армії. 19-річним він покинув рідні Грудки на Волині, пройшов табори Колими й повернувся до України аж у 1970-х. КДБ і прокуратура Волинської области 1987-го відновили кримінальну справу, сфабрикувавши нові обвинувачення на підставі давніх матеріалів, доносів сусідів та тиску на свідків.

Віталій Ляска: "Ми охоче плачемо за жертвами, але не вміємо карати злочинців", - Віталій Ляска

Нещодавній скандал із Неллі Буткевич, коли всі щиро дивувалися, як виконавиця радянських репресій може спокійно жити в незалежній Україні, оголює нашу хронічну проблему: ми охоче плачемо за жертвами, але не вміємо карати злочинців. Головна причина в тому, що на початку 1990-х ми змарнували шанс на справжню люстрацію. Ідеться не лише про заборону обіймати певні державні посади, а про цілісну відповідальність за злочини тоталітарного режиму.

IN MEMORIAM: Померла колишня очільниця Товариства політв’язнів та репресованих Оксана Білозір

На Львівщині у віці 89 років померла колишня очільниця Товариства політв’язнів та репресованих Оксана Білозір.

АНОНС: Презентація гри за мотивами "Спогадів" Надії Суровцової

Проєкт Перефарбований лис у співпраці з видавництвом Комора створили гру «Шлях Надії» за мотивами "Спогадів" Надії Суровцової.

Єфрем Лукацький: Неопублікована історія

Навесні 1932 року громадянин США українського походження, 46-річний Стів Мартинюк, робітник сталеплавильного заводу Jones & Laughlin Steel Corporation, переступив поріг американського представництва «Інтуриста» у Нью-Йорку, і купив там путівку в СРСР на один місяць. Як виявилося, путівку на той світ — для себе, у пекло — для своєї родини.

Микола Бандрівський: Акція "Буря"

На світлині - полковник Армії Крайової Владислав Філіпковський, бійці якого наприкінці липня 1944 року без суду і слідства розстріляли у Львові понад півтори сотні українців. Розстріляли лише за те, що вони були українцями.

Олег Пустовгар: Спогади полтавців про "чорний вівторок" як урок історії

30 років тому, 18 липня 1995 року, на Софійській площі у Києві відбулося поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка). Ця подія увійшла в новітню історію під назвою «чорний вівторок». Бо закінчилася кривавим побиттям кількох тисяч людей, які прийшли віддати останню данину пам’яті Патріарху, дисиденту, першому предстоятелю Української Православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП).

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Ігор Бігун: Постріл у потилицю. Як Росія продовжує радянські традиції політичного терору

Політичні репресії — неодмінна ознака всіх диктатур і недемократичних режимів. Бувши в обіймах Раднського Союзу, Україні довелося сповна випити чашу державного терору, штучного голоду, масових арештів, розстрілів, депортацій і каторжної праці в концентраційних таборах. Нинішня путінська Росія війною намагається знову підкорити нашу країну, щоб за допомогою ув’язненнь, катувань і розстрілів змусити зректися свого єства.

АНОНС: презентація документального фільму про злочини НКВД "Саліна очима нащадків"

5 березня у Нагуєвичах на Львівщині відбудеться презентація історично-документального фільму про злочини НКВД "Саліна очима нащадків", який розповідає про трагічні події червня 1941 року, коли в однойменному урочищі вбили тисячі людей.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.