Спецпроект

Анонс на сьогодні: фільм "Юрій Горліс-Горський"

27-28 грудня 2010 р. на телеканалі "Культура" відбудеться презентація фільму Романа Коваля і Олександра Домбровського "Юрій Горліс-Горський" - про боротьбу за самостійну Україну хорунжого Армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, підпільника, політв'язня, видатного українського письменника.

Його справжнє прізвище Юрій Городянин-Лісовський.

Юрій не раз чув "віддих смерті" - і гарячий поцілунок кулі, і крижаний панцир березневої Тиси, і зашморг на шиї. Не раз вдаряв в очі й блиск ворожої шаблі. Побував Горліс-Горський і в "царстві смерті" з її липким смородом гнилої крові - в льохах Єлисаветградської ЧК. Вийшов живим і з Лук'янівської в'язниці. Хоч "дід Лук'ян" рідко кого випускав зі своїх холодних рук. Вибрався живим Юрій і з тюрем Вінниці, Полтави та Херсона, з румунської та німецької в'язниць.

Без "музики небезпек" він, здається, не уявляв собі життя, відтак не розлучався зі своїм братиком-револьвером навіть під час любовних пригод у Галичині. Юрій - неспокійний дух, для нього, казав Улас Самчук, "клімат війни те саме, що для риби вода".

У та­бо­рах пе­реміще­них осіб у Німеч­чині Юрій не мріяв, як ба­га­то інших емігрантів, виїха­ти до США в по­шу­ках спокійнішо­го жит­тя. Ка­зав, що з Євро­пи ближ­че до Хо­лод­но­го Яру. Вид­но, вірив, що сюди ще по­вер­неть­ся.

І він повернувся. І не тільки книгами. 9 жовтня 2010 р. в селі Мельники, колишній "столиці" Холодного Яру, йому поставлено пам'ятник, а ось тепер знято про нього фільм.

Телеканал "Культура" демонструватиме 1-шу серію 27 грудня 2010 р. о 19.20. Повтор 28 грудня: о 00.20, 8.20.

Трансляція 2-ї серії 28 грудня о 19.20. Повтор 29 грудня о 00.20 та 8.20.

 Прес-служба Історичного клубу "Холодний Яр"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.