Спецпроект

У Запоріжжі відкрили пам'ятник легендарному авіаконструктору

У Запоріжжі на Капустяному кладовищі відбулося урочисте відкриття пам'ятника видатному українському конструктору авіаційних двигунів, голові запорізького конструкторського бюро "Івченко-Прогрес", Герою України Федорові Муравченку.

Відзначити річницю з дня смерті "батька" авіаційних двигунів, встановлених на ряді сучасних авіалайнерів, прибули делегації авіаконструкторів з України та Росії.

У відкритті пам'ятника Муравченку взяло участь кілька сотень його учнів, друзів і колег з України і Росії, повідомляє "Інтерфакс".

За словами учнів Героя України, "в роки розпаду СРСР Ф. Муравченко зберіг інтелектуальний потенціал свого конструкторського бюро і не допустив знищення галузі авіаційного моторобудування".

"Федір Муравченко увійшов в історію авіаційного моторобудування всього світу. У складних умовах, в яких ми опинилися в 90-у роки, колектив його конструкторського бюро зберіг потенціал. І завдяки йому ми сьогодні на пострадянській території маємо тільки два КБ, які продовжують працювати", - сказав президент російської Асоціації "Союз авіаційного двигунобудування ".

Федір Муравченко, український конструктор авіадвигунів

За словами Чуйка, десятки літаків у світі мають двигуни, у створенні яких брав участь українець: "Двигунами його команди оснащені літаки Ан-72, Ан-74, Як-42. Особливо варто відзначити іще одне дітище Муравченко - двигун Д-18 для найбільш вантажопідйомного літака в світі - Ан-124".

Як зазначили на відкритті пам'ятника присутні, найкращий пам'ятник конструктор установив собі сам: "це його двигуни, які піднімають у небо літаки в десятках країн світу".

Федір Михайлович Муравченко помер 8 лютого 2010-го у віці 81 рік.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.