Спецпроект

Що означає слово "шлепер", вжите Януковичем у розмові з чиновниками? (СКАН)

Президент України назвав своїх попередників або "вагонними крадіями", або "незграбами".

На розширеному засіданні Комітету з економічних реформ у Херсоні Президент України Віктор Федорович Янукович вжив у розмові з чиновниками слово "шлепер", поцікавившись, чи розуміють вони значення цього слова.

"Щоб коли ми плануємо щось або говоримо, головне - щоб ми шлеперами не стали, як дехто з наших попередників", - сказав він і запитав присутніх, згодні вони з ним, чи ні.

Присутні були згодні, що шлеперами ставати не треба, зустрівши словесний пасаж президента тихим сміхом.

Херсонські журналісти, зацікавивишись новими лексемами у чиновницькому мовному середовищі, провели мовознавче дослідження і виявили, що на кримінальному жаргоні "шлепер" означає "вагонний злодій".

"Історична Правда" теж зазирнула у репринтне видання словника кримінального жаргону, котре знайшлося в редакційному архіві:

Словник блатного арго 1927 року був перевиданий репринтом "Асоціацією БЛІК при Радянському фонді милосердя і здоров'я" у 1990 році
Справді "вагонний крадій"
Вихідні дані словника

Можливо, що Янукович вкладав у зрозуміле для більшості інших чиновників слово "шлепер" інше значення. "Шлепер" має також значення на їдиш, - коментує новину у Фейсбуці луганчанка Марина Пекерман. - І з їдиш "schlep" - незграбна або тупа людина.  Крім злодійського жаргону, є ще місцева єврейська говірка".

На ФУПі теж проводять своє дослідження. Хтось уже навіть виклав значення німецькою :) 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.