У Львові завершили ексгумацію поховань польських військових

У Львові завершилася спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, де у вересні 1939 року під час оборони Львова від німецької армії загинули десятки військовослужбовців Війська Польського.

Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

У ході робіт було виявлено дві поховальні ями розміром близько 2,5 на 4 метри, відстань між якими становить приблизно два метри. За архівними та історичними даними, у першій ямі поховали воїнів, які загинули в бою 12 вересня, а в другій — полеглих кількома днями пізніше.

За результатами досліджень, у двох похованнях може бути від 40 до 50 осіб, однак точну кількість встановити складно: поховання військових частково перетиналися з пізнішими цивільними похованнями 1950–1960-х років, що порушило цілісність скелетів.

"Вшанування полеглих — це наш моральний обов'язок перед минулим і майбутнім. Україна послідовно підтримує діалог пам'яті, який об'єднує український та польський народи, та відкриває шлях до взаємоповаги й порозуміння. Ми відкриті до продовження цієї роботи — як на своїй території, так і в Польщі, де плануються пошукові роботи у кількох локаціях", — наголосив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Під час експедиції виявлено, що всі загиблі були у військовій формі та мали особисті речі — зубні щітки, люстерка, релігійні медальйони. Виявлено 11 ідентифікаційних жетонів, на яких зазначено ім'я, прізвище, рік народження, призовний пункт та віросповідання. Водночас бракувало взуття та поясів із підсумками й багнетами, ймовірно, їх зняли після бою як трофеї.

Поруч із польськими військовими також знайдено речі німецького походження, зокрема частину шолома та фрагменти німецького жетона. Це підтвердило свідчення місцевих мешканців, що на цьому місці могли бути поховані й німецькі солдати.

"Ця робота має величезне значення для історичної пам'яті. Ми бачимо підтвердження подій 1939 року, бачимо людські історії через особисті речі воїнів. Для міста важливо, що Україна і Польща разом відновлюють пам'ять про трагічне минуле, і що ми робимо це з великою пошаною до кожної знайденої людини. Для львів'ян скажу, що після завершення експедиції територію місто впорядкує і тут залишиться зелена зона", — зазначив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко.

Після ексгумації фахівці відібрали ДНК-проби, щоб ідентифікувати загиблих і передати останки їхнім родинам. Перепоховання віднайдених останків з дотриманням ритуальних і християнських традицій заплановано на перший тиждень жовтня на кладовищі у Мостиськах Львівської області.

Наприкінці вересня заплановано розпочати розкопки в селі Юречкова поблизу Перемишля, де за архівними даними можуть бути поховані воїни Української повстанської армії. 

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.