Спецпроект

Помер останній бойовий ветеран Першої світової. Він не святкував Перемогу

В Австралії у віці 110 років помер останній з відомих учасників бойових дій Першої світової війни - Клод Стенлі Шоулз. Він прожив зі своєю дружиною 76 років і жодного разу не взяв участь у військових парадах.

Про це повідомляє Huffington Post.

Ветеран помер 5 травня в будинку для престарілих у місті Перт. На момент смерті він вважався найстарішим жителем Австралії і входив до десятки найстаріших людей світу.

За словами 84-річної доньки Шоулза Дафни, секрет свого довголіття він пояснював із гумором: "Треба просто продовжувати дихати".

Клод Шоулз народився у Великобританії 1901 року. Він почав службу у ВМС Великобританії в 1916 році і взяв участь у Першій світовій війні. Під час служби на кораблі "Рівендж" він став свідком капітуляції німецького Флоту Відкритого моря в 1918 році.

У 1926 році Шоулз був відправлений до Австралії як інструктор. Під час морського переходу у Південну півкулю він познайомився зі своєю дружиною Етель - разом вони прожили 76 років, залишивши після себе трьох дітей, 11 онуків і 22 правнуки.

Кохання під час Першої світової (український досвід)

"У мене був не дуже вдалий старт, - сказав Шоулз у 2009 році в інтерв'ю каналу АВС. - Зате чудовий фініш".

У складі ВМС Австралії Шоулз воював у Другій світовій війні - торпедним офіцером. Він вважався найстарішим ветераном обох світових воєн.

Клод Шоулз під час служби на флоті Її Королівської величності 1917 року

У віці 108 роців Шоулз видав свою автобіографію - "Останній з останніх" - у якій згадує день, коли крізь його рідне містечко проїхав перший автомобіль, а мешканці вибігли подивитися.

Він пам'ятає часи, коли пачка цигарок коштувала 1 пенні (зараз 5 фунтів - ІП), а в Південній Африці були окремі пляжі для чорних.

1917: англо-німецька різанина в болотах біля Іпру (ВІДЕО)

Хоча ветеран став відомим саме завдяки військовій службі, Клод Шоулз ненавидів тих, хто прославляв війну.

Він був проти святкування Дня австралійських і новозеландських морських корпусів - аналога нашого 9 травня - і жодного разу не взяв участь у військових парадах цього дня.

Клод Шоулз (сучасне фото)

Після смерті Шоулза британка Флоренс Ґрін залишається останнім живим ветераном Першої світової війни. Але вона не брала участь у бойових діях, працюючи офіціанткою на базі королівських ВПС.

Британський танкіст малював Першу світову (ФОТО)

Останній американський ветеран Першої світової війни Френк Баклз помер у лютому 2011 року. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.