Спецпроект

Триває збір коштів на меморіальну дошку мовознавцеві Юрію Шевельову

На початку травня харків`яни виступили з ініціативою щодо встановлення в місті меморіальної дошки видатному філологу, вченому світової слави, іноземному члену НАНУ, лауреатові Національної премії ім. Тараса Шевченка Юрію Шевельову (1908-2002).

 

Першими ініціативу підтримали читачі сайту "Майдан".

24 травня Харківська міська комісія з питань топоніміки схвалила встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову.

Як місцева влада Харкова боролась проти меморіальної дошки патріарху УГКЦ Йосифу Сліпому

Тепер залишилося зібрати 12 тисяч гривень на виготовлення та встановлення дошки.

Якщо ви хочете підтримати цю добру справу грошима - ось рахунок для пожертв:

Розрахунковий рахунок 26004123870010 в ПУБЛІЧНОМУ АТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, інд. код 23147740
(на встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову)

Отримувач: Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.