Спецпроект

Вулицю Боженка перейменують на Малевича

Комісія Київради з питань культури та туризму розглянула і підтримала ініціативу про перейменування вулиці імені червоного командира Василя Боженка на вулицю всесвітньо відомого українського художника Казимира Малевича.

Про це повідомила прес-служба депутата Київради Олександра Бригинця.

"Київ - рідне місто для одного з найбільш яскравих художників ХХ ст - Казимира Малевича. Безумовно, в Києві повинно бути більше місць, пов'язаних із усесвітньо відомими геніями, які мають стосунок до столиці. Малевич - один із них", - заявив Бригінець.

Казимир Малевич (1879-1935) - автор знаменитого "Чорного квадрата", художник-авангардист, основоположник супрематизму. Народився в 1879 році Києві, тут же навчався в художній школі. Протягом свого життя поза Києвом Малевич декілька разів мав намір перебратися на батьківщину, але переїхав тільки тоді, коли його почали переслідувати в Росії як "містика і формаліста".

Працював професором в Київському художньому інституті. Але і тут влада не давала йому спокою: персональна виставка в Києві, яка працювала в лютому-травні 1930, була жорстко розкритикована, а восени того ж року Малевича заарештували і посадили.

Василь Боженко - уродженець Херсонщини, київський столяр, більшовик. Під час Січневого повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради.

Після поразки у вересні 1918-го організовує загони Української Червоної армії, стає командиром Таращанської бригади, яка входила до складу 1-ої української радянської дивізії, якою командував Щорс. Воював проти Директорії УНР, 5 лютого 1919 року саме полк Боженка оволодів Києвом. Помер у серпні 1919-го.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.