Спецпроект

Історичний музей може залишитись без струму?

Історичний музей може залишитись без струму, заявляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За його словами, "незаконно встановлена церковна споруда" біля підмурків Десятинної церкви на Києвій горі (Володимирська, 2) живиться електроенергією від Національного музею історії.

"Підключення здійснене незаконно, через що музею можуть відключити струм", - заявляє Бригинець з посиланням на лист-відповіді від "Київенерго" щодо стану електричних комунікацій церковної споруди, розташованої біля підмурків Десятинної церкви.

У документі зазначено, що вищезгадана споруда не живиться від мереж ПАТ "Київенерго".

Договір на електропостачання між ПАТ "Київенерго" та представниками церкви за вказаною адресою не укладався.

Живлення церковної споруди, розташованої біля підмурків Десятинної церкви, виконано тимчасовою повітряно-кабельною лінією від мереж Національного музею історії України.

"Оскільки офіційної угоди між Музеєм і церквою немає, це означає, що псевдомонастир фінансується за рахунок коштів музею, а можливо, безпосередньо за бюджетні кошти. Сподіваюсь, Міністерство культури проведе розслідування, покарає винного і не допустить відключення музею від електромережі", - заявив Бригинець.

За умовами договору між музеєм і Київенерго, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величний приєднаної потужності понад величину, призначену умовами договору, Київенерго має право без попередження повністю припинити електропостачання Національному музею історії України.

"Фактично, цей лист підтверджує, що керівництво музею заграє з УПЦ МП і здійснює підтримку незаконно встановленої церковної споруди. Не знаю з якої причини музей ділиться електроенергією з незаконно встановленою спорудою, але дуже сподіваюсь, що тепер, коли стало відомо про незаконні дії і недоговірні стосунки між собою двох інституцій - музею і церкви - ці дії будуть припинені", - заявив Бригинець.

За його словами, для припинення незаконного підключення субспоживачів на ім′я генерального директора Національного музею історії України районом електрозбуту "Центральний" СВП "Енергозбут Київенерго" направлено відповідний лист.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.