Спецпроект

УПЦ не проти перейменувати Дніпропетровськ у Катеринослав

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) "не проти" повернення Дніпропетровську його історичної назви.

Про це повідомляють "Коментарі.Дніпропетровськ" із посиланням на голову робочої групи міської комісії з найменування вулиць та інших об'єктів Максима Кавуна.

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Іринеєм, підтримує ідею повернення місту історичної назви, заявив Кавун на прес-конференції, присвяченій 85-річчю перейменування Катеринослава у Дніпропетровськ.

При цьому уточнюється, що місто Катеринослав було названо на честь великомучениці Катерини. Мовляв, Катеринослав названий на честь великомучениці Катерини, а не царюючої тоді імператриці, тому що в той час міста не прийнято було називати прижиттєво на честь царствених осіб.

Довідка: 20 липня 1926 місто змінив назву з Катеринослава на Дніпропетровськ. Рішення про перейменування було прийнято Всесоюзним центральним виконавчим комітетом за підписом Калініна і з особистої згоди Голови Всеукраїнського ЦВК Петровського.

В часи УНР і наприкінці 1980-их висувалася ідея перейменувати місто на Січеслав, що мало нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередніми назвами.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.