Спецпроект

УПЦ не проти перейменувати Дніпропетровськ у Катеринослав

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) "не проти" повернення Дніпропетровську його історичної назви.

Про це повідомляють "Коментарі.Дніпропетровськ" із посиланням на голову робочої групи міської комісії з найменування вулиць та інших об'єктів Максима Кавуна.

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Іринеєм, підтримує ідею повернення місту історичної назви, заявив Кавун на прес-конференції, присвяченій 85-річчю перейменування Катеринослава у Дніпропетровськ.

При цьому уточнюється, що місто Катеринослав було названо на честь великомучениці Катерини. Мовляв, Катеринослав названий на честь великомучениці Катерини, а не царюючої тоді імператриці, тому що в той час міста не прийнято було називати прижиттєво на честь царствених осіб.

Довідка: 20 липня 1926 місто змінив назву з Катеринослава на Дніпропетровськ. Рішення про перейменування було прийнято Всесоюзним центральним виконавчим комітетом за підписом Калініна і з особистої згоди Голови Всеукраїнського ЦВК Петровського.

В часи УНР і наприкінці 1980-их висувалася ідея перейменувати місто на Січеслав, що мало нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередніми назвами.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.