Спецпроект

УПЦ не проти перейменувати Дніпропетровськ у Катеринослав

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) "не проти" повернення Дніпропетровську його історичної назви.

Про це повідомляють "Коментарі.Дніпропетровськ" із посиланням на голову робочої групи міської комісії з найменування вулиць та інших об'єктів Максима Кавуна.

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Іринеєм, підтримує ідею повернення місту історичної назви, заявив Кавун на прес-конференції, присвяченій 85-річчю перейменування Катеринослава у Дніпропетровськ.

При цьому уточнюється, що місто Катеринослав було названо на честь великомучениці Катерини. Мовляв, Катеринослав названий на честь великомучениці Катерини, а не царюючої тоді імператриці, тому що в той час міста не прийнято було називати прижиттєво на честь царствених осіб.

Довідка: 20 липня 1926 місто змінив назву з Катеринослава на Дніпропетровськ. Рішення про перейменування було прийнято Всесоюзним центральним виконавчим комітетом за підписом Калініна і з особистої згоди Голови Всеукраїнського ЦВК Петровського.

В часи УНР і наприкінці 1980-их висувалася ідея перейменувати місто на Січеслав, що мало нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередніми назвами.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.