В Могилянці підсумують 20 років вищої освіти в Україні

У 20-річчя незалежності України та 20-річчя відродження Києво-Могилянської Академії у НаУКМА пройде міжнародна конференція "Шляхи свободи".

Про це повідомляє прес-центр НаУКМА.

Конференція відбудеться 7-8 жовтня 2011 року, в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА, 2 поверх (вул. Іллінська, 9).

"Конференція "Шляхи свободи" має на меті не лише спробувати підсумувати двадцятирічний шлях розвитку вищої освіти в Україні, - повідомляють організатори. - Головне її завдання -  сформулювати та проаналізувати завдання та виклики, що постають перед освітньою системою держави, дати рекомендації до проекту нового Закону України "Про вищу освіту", привернути увагу академічної громади, експертів, політиків, журналістів до змісту необхідних реформ".

До участі у конференції запрошені керівники північноамериканських та західноєвропейських університетів, державні та громадські діячі України, Польщі, Франції, США, Канади, Німеччини, Іспанії; представники уряду, Верховної Ради, Адміністрації президента України; журналісти та науковці.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.