Кравчук вважає, що його внесок у розпад СРСР досі не оцінений

Перший президент незалежної України Леонід Кравчук вважає, що Біловезька угода про розпад СРСР і через 20 років не оцінена по-справжньому.

Про це він повідомив Українській службі ВВС.

Перший президент сучасної України також дав зрозуміти, що не перевищив повноваження, підписуючи 8 грудня 1991 року угоду про створення Союзу незалежних держав.

"Угода вступає в дію після схвалення Верховною Радою. Я підписав, але цей підпис був недійсним, доки не проголосувала Верховна Рада, не ратифікувала", - сказав Кравчук.

"Через деякий час Верховна Рада обговорила те, що я підписав, – і проголосувала за цей акт", - нагадав він.

Перший президент України наголосив: "Це перший в історії цивілізації випадок, коли імперія розпалась без війн".

"Ми сперлись на Конституцію, на міжнародне право і прийняли рішення, яке ратифікували парламенти і яке вступило в силу через мирний шлях", - пояснив він.

"Ми прийняли рішення, яке дало можливість скласти ядерну зброю України, Білорусі й Казахстану. У світі зменшилася загроза ядерної війни", - зазначив Кравчук.

"Тобто Біловезька угода – вона ще не оцінена по-справжньому. Біловезька угода – це світовий процес, це глобальний процес", - переконаний він.

Як відомо, 8 грудня 1991 року у Білорусі, у Біловезькій пущі під Брестом, президент Росії Борис Єльцин, президент України Леонід Кравчук і голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич підписали угоду, яка стала юридичним оформленням розпаду СРСР.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.