У Львові презентують перший в Україні каталог книг-першодруків

10 жовтня 2011 року о 17.00 у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 5) відбудеться презентація книги про інкунабули бібліотеки Львівського національного університету.

Про це повідомляє прес-центр ЛНУ імені Франка.

Повністю книга називається "Інкунабули Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecae Universitatis Leopoliensis: Catalogus ".

Це друге, розширене та доповнене видання каталогу першодруків, укладеного й опублікованого ще у 1958 році відомим бібліографом Федором Максименком, приурочене до 400-річчя Наукової бібліотеки та 350-річчю Львівського національного університету імені Івана Франка.

Упорядники додали нарис про історію формування та каталогізацію колекції інкунабул університетської книгозбірні, кольоровий ілюстративний матеріал, а також - неопубліковані раніше документи 1937-1982 років.

Інкунабула - книга, видана у періоді між початком книгодрукування і січнем 1501 року.

Довідка:

Формування збірки інкунабул бібліотеки Львівського університету розпочалося у 1784 році завдяки поповненню фондів колекцією Ніколая Пія Ґареллі та передачі до університетської книгозбірні  у 1784-1786 роках книг із 147 монастирів, закритих унаслідок секуляризаційної політики імператора Йосифа ІІ Габсбурга.

Кількість першодруків у колекції протягом бурхливої історії постійно змінювалася: від понад 600 одиниць у 1786 році до 541 одиниці (після передачі особливо цінних екземплярів до Придворної імператорської бібліотеки у Відні); від уцілілих після пожежі 1848 року 205 інкунабул до 336 одиниць станом на 1939 рік. Під час німецької окупації з університетської книгозбірні було вивезено більшість першодруків.

Станом на 1958 рік Наукова бібліотека Університету володіла найбільшою на той час колекцією інкунабул серед університетських книгозбірень України, яка нараховувала 40 найменувань. Повоєнний каталог "Першодруків (інкунабул) Наукової бібліотеки Львівського університету" українського бібліографа Федора Максименка одразу став визначною подією у галузі українського інкунабулознавства. Фактично це була спроба укласти зведений каталог першодруків з оцінкою стану їхніх зібрань у Львові.

Після атрибуції фрагментів книг XV століття й окремих невідомих університетським бібліографам стародруків, здійсненої завідувачем відділу рукописних, стародрукованих і рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наталією Швець та її співробітниками упродовж 1996-2007 років, фонд Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка нараховує 57 інкунабул.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.